Творчий підхід маркетингового відділу компанії спрацював ефективно. До появи “Twitter”, ідеї для наборів з’являлися на форумах любителів “LEGO”. Маркетологи влаштовували голосування і найбажаніші малюнки перетворювалися на конструктор.
Ця нехитра стратегія переросла в глобальну кампанію – в “LEGO Ideas”, і діє донині з 2011 року. Будь-який бажаючий може запропонувати ідею нового набору, розмістивши пост в “Twitter” з відповідним хештегом. Якщо ідея збирає 10 000 лайків, «LEGO» втілюють її в життя, і ставлять на конвеєр.
Це називається краудсорсингом дизайну. Крім того, що користувачі безкоштовно пропонують ідеї, вони і рекламують бренд серед своїх підписників. А схвалення ідеї призводить до загальних обговорень і ажіотажу, як це було з піснею “новий Cadillac” в російській сегменті: спершу анонс, а потім затишшя і очікування.
У контент-маркетингу “LEGO” перевершили конкурентів. Крім створення аккаунта в “Instagram”, зняли пару фільмів. Перший, “Lego Movie”, став касовим хітом 2014 року і приніс 400 мільйонів доларів прибутку.
Другий фільм, “LEGO Batman”, виявився ще відомішим. До такої міри, що перевершив оригінал – “Batman vs Superman”. Як підсумок, середня кількість лайків під постами в “Instagram” у “LEGO” збільшилася з 7000 до 24000.
Компанія вирішила проблеми нестандартно. Зусилля і вкладення виявилися незначними. Питання ідей закрили безкоштовно, а на створення двох фільмів витратили менше 10-ти мільйонів доларів.
Результат контент-маркетингу “відбив” вкладення не на 100%, а на всі 10000%. Без перебільшень, оскільки збори склали майже мільярд доларів. І це без урахування безкоштовної реклами, галасу та анонсів. Без урахування збільшення продажів і підвищення лояльності.
Висновок з досвіду іграшкового гіганта банальний, але завжди актуальний. Вирішувати проблеми потрібно мінімальними витратами ресурсів. І з розрахунком на довгостроковий прибуток.
Все геніальне – просто. Однак зробити просто – складно. Але спробувати, безумовно, варто.
