Під час підготовки листа для розсилки, поста для соціальних мереж або тексту для сайту мало перевірки на помилки – варто підключити ще й фактчекінг. Інакше кажучи, переконатися, що вся використовувана інформація – достовірна.
Фактчекінг інформації: що ховається за цим словосполученням
Термін дуже простий, він утворений від двох англійських слів: fact – “факт”, checking – “перевірка”. Уже звідси можна легко зрозуміти, що фактчекінг – перевірка фактів. Тобто визначення того, чи є інформація істинною, чи неправдивою.
Давайте не будемо занурюватися в нетрі філософії та міркувати про те, що є істина і брехня. Звичайно ж, кожна людина має право на власну думку, і вона може відрізнятися від загальноприйнятої. Але все-таки факти є факти – це явища чи події, підкріплені надійними свідченнями.
Саме з фактами не посперечаєшся – бо вони вже встановлені, перевірені й доведені.
Антонім до слова “факт” – фактоїд, тобто недостовірне або неправдиве твердження, яке повсюдно приймається за правду. Неперевірену інформацію колись опублікували в медіа, вона отримала жвавий відгук і швидко поширилася.
Фактоїд: печиво з передбаченнями родом із Китаю
Факт: воно з Японії. Там існував обряд – людина, яка хотіла поворожити, писала на папірцях кілька варіантів розв’язання проблеми, а потім витягала один із них. Наприкінці XIX століття японський іммігрант Макото Хагівара придумав ховати такі папірці в печиво – і пригощав ними відвідувачів Японського чайного саду в Сан-Франциско.
Фактоїд: хамелеони змінюють колір для маскування
Факт: раніше вчені дійсно так вважали, але потім з’ясували, що колір шкіри хамелеона змінюється залежно від температури довкілля, рівня освітленості, настрою і фізіологічних процесів, які відбуваються. Все виявилося набагато складніше, ніж передбачалося.
Фактоїд: банани ростуть на пальмах
Факт: бананових пальм не існує, улюблені багатьма банани – це плоди трав’янистої рослини з потужною кореневою системою, недовгим щільним стеблом і потужним листям. Вона посідає друге місце у світі за висотою серед трав, на першому – бамбук. І банан офіційно не фрукт, а ягода.
Єдина зброя проти ось таких недостовірних тверджень – це фактчекінг. Його основні принципи – незалежність, точність і неупередженість.
Кому варто знати про фактчекінг: сфери застосування інструменту
Колись інструментом користувалися журналісти, зараз не тільки: фактчекінг виявився корисним для копірайтерів, маркетологів, SMM-фахівців і всіх-всіх-всіх, хто займається підготовкою контенту. Адже неправильно вказана дата, неправильний логічний висновок або помилка в імені людини можуть призвести до фатальних наслідків.
Питання тут не тільки в покаранні за розповсюдження фейкових новин, і навіть не в зіпсованій репутації бренду або компанії. Наслідки спотворення фактів можуть у буквальному сенсі вплинути на життя, здоров’я та фінансовий добробут людей – таке вже не раз траплялося.
І до речі, пошукові системи серйозно стурбовані цим питанням: наприклад, Google віддають перевагу якісному контенту – за допомогою спеціальних алгоритмів оцінюють експертність, авторитетність і правдивість інформації.
Приклади фактчекінгу: що буває, якщо знехтувати перевіркою
- Інопланетяни захопили США.
Дуже старий, але донині ніким не перевершений випадок. 30 жовтня 1938 року в ефірі радіостанції CBS відбулася прем’єра вистави “Війна світів”, проте слухачі прийняли її за реальний новинний репортаж. Люди вдарилися в паніку – збирали речі, залишали свої будинки, на дорогах утворилися затори, а телефонні лінії виявилися перевантаженими. Ба більше, коли правда з’ясувалася – дехто продовжив стверджувати, що особисто бачив марсіан.
- Вишки 5G викликають коронавірус.
Навесні та влітку 2020 року повідомлення з таким посилом із космічною швидкістю поширилися соціальними мережами. Бельгійський терапевт Кріс Ван Керкховен дав інтерв’ю місцевій газеті, де пов’язав спалах інфекції в Китаї зі встановленням вишок 5G.
Це інтерв’ю через якийсь час видалили, але любителі конспірології вже встигли зацікавитися ним. У підсумку крім паніки було зафіксовано й акти вандалізму – у Великій Британії зловмисники навмисно знищували вежі стільникового зв’язку.
- Імбир захищає від коронавірусу.
Новину, що імбир допомагає в профілактиці та лікуванні нової інфекції, швидко підхопили і зробили вірусною. Результат – ціна за 1 кг імбиру зросла приблизно в 4 рази. Ба більше – коренеплід стало складно купити, його буквально змітали з прилавків. Ажіотаж незабаром зник, коли зі спростуваннями почали виступати різні лікарі.
Як бачите, часом неперевірені факти дійсно завдають шкоди.
Фейкові новини часто з’являються через нехтування фактчекінгом. Але нерідко їх поширюють цілеспрямовано – заради трафіку, тролінгу та хайпу. Цим займаються мас-медіа, що маскуються під серйозні видання, а також пранкери, тролі та чорні маркетологи.
Ми не радимо користуватися таким прийомом, щоб збільшити трафік – загрожує. Але якщо все-таки хочеться, то дуже продумано й обережно.
Як працює фактчекінг: чек-лист із перевірки інформації
Головне у фактчекінгу – це сумніви. Не варто сліпо довіряти побаченій інформації, все потрібно піддавати перевірці та звертатися до надійних джерел. Можна до одного, а краще – до кількох одразу, адже навіть в енциклопедіях бувають помилки.
Максимум уваги приділяйте:
- Іменам і назвам. Переконайтеся, що директор компанії Є. Ф. Карп – це Євграф Филимонович Карп, а не Євгенія Пилипівна Карп. А також перевірте, що філія цієї організації знаходиться в Житомирі, а не у Києві.
- Посадам, титулам, регаліям. Уточніть, як правильно вказати посади співробітників на сторінці “Про компанію” – між електриком та інженером КВПіА велика різниця.
- Родинними зв’язками. Зіставте спорідненість, адже людський фактор ніхто не скасовував, можна випадково назвати невістку нареченою, а сина племінником.
- Числам. Рік народження, дата події, вік людини і все інше, що стосується цифр – зона особливої уваги. У числах легко заплутатися, тому перевіряйте і перевіряйте їх ще раз.
- Статистиці. Якщо використовуєте її, то щонайменше вкажіть джерело, а щонайбільше – посилання на дослідження. Без цього наведені результати не виглядатимуть достовірно.
- Контактам. Телефон може бути відключений, електронна пошта – застаріти, офіс – переїхати. Тому не просто копіюйте дані з відкритих джерел, а обов’язково уточнюйте, чи є вони актуальними на даний момент часу.
- Цитатам. Вони мають вказуватися дослівно, а не бути вирваними з контексту, адже в такому разі нерідко спотворюється сенс сказаного. Напевно ви не раз стикалися з подібним: наприклад, відома фраза, яку приписують Леніну “Кожна куховарка повинна керувати державою” в оригіналі звучить зовсім інакше.
- Термінології та рідковживаним словам. Якщо не знаєте значення слова – не полінуйтеся, подивіться в словнику. Інакше може статися конфуз.
- Фактам. Перевіряйте те, на чому не розумієтеся – у цьому немає нічого поганого. Краще витратити 5-10 хвилин на вивчення інформації з різних джерел, ніж потім червоніти.
- Посиланням на джерела. Перевіряйте, чи робочі вони.
- Зображенням. Переконайтеся у відсутності фотошопу. А також дивіться, щоб на використовуваних зображеннях не було водяних знаків, які захищають авторство.
Що перевіряти – загалом зрозуміло, залишилося тільки розібратися, як це зробити.
Чим користуватися для фактчекінгу інформації
Незалежно від того, що саме потрібно перевірити – достовірність цитати чи правильність застосування терміна, фактчекінг працює за такою схемою:
- Збір вихідних даних.
- Порівняння матеріалів із різних джерел.
- Відсіювання нестикувань і протиріч.
- Формування думки та доказової бази.
Щоб усе вийшло, слід дотримуватися базових правил фактчекінгу. Їх усього три, тому легко запам’ятати і використовувати в роботі.
Як перевірити інформацію?
Знайти першоджерело
Альтернатива – знайти підтвердження інформації, що цікавить, у кількох незалежних джерелах.
У ролі джерела може виступати:
(◕‿◕) Ми у Telegram: Анонси нових статей та бонусні матеріали
Людина – та, від кого походить первісне висловлювання або дія. Або ж той, хто брав участь у якихось подіях або особисто добре знайомий із першоджерелом.
Надійність такого джерела варто перевірити. Поставте собі низку запитань – чи справді у людини є доступ до інформації, чи володіє вона достатніми відомостями для підтвердження інформації, яка у неї мотивація. А також подумайте, чи може хтось інший володіти більшими знаннями про ситуацію, ніж він.
Для копірайтера або SMM-фахівця першоджерелом може бути співробітник компанії, для якої він готує контент.
Засіб фіксації – абсолютно будь-який пристрій: від звичайного термометра до камери спостереження.
Принадність техніки в тому, що вона просто фіксує те, що відбувається – без особистісних оцінок.
Однак і тут слід бути уважним. Пам’ятайте про те, що дані можна виправити – наприклад, підробити знімок у фотошопі або змонтувати відео.
Важливо вміти відокремлювати джерела від коментарів. Якщо хтось просто розмірковує “ніколи не робив, але знаю” або “ніколи не читав, але згоден” – це не джерело. Це всього лише хтось висловлює свою думку.
Дізнатися точку зору протилежної сторони
Коли всі джерела дотримуються однієї певної позиції, матеріал ризикує виявитися необ’єктивним. Щоб врятувати його, варто поспілкуватися з людьми, які мають протилежну думку.
Пам’ятайте, що будь-яка медаль має два боки. Якщо показувати лише один і повністю ігнорувати другий, картинка виходить неповною.
Подивитися додаткові дані
Якщо всі джерела опитані, але при цьому залишаються сумніви – спробуйте знайти додаткову інформацію. Це можуть бути офіційні документи, звіти, дані соціологічних досліджень тощо.
Крім критичного розуму при перевірці знадобляться інструменти фактчекінгу:
- Наукові публікації. Академія Google та різні спеціалізовані бази даних.
- Профільні та науково-популярні ЗМІ і безліч інших перевірених джерел інформації.
- Інформаційні агентства. Сюди ж належать прес-центри.
- Спеціалізовані сервіси.
- Незалежні експерти. Можна звернутися до експерта з тієї сфери, за якою ви готуєте контент.
Вікіпедію та інші сайти, де інформацію може розмістити кожен охочий, використовувати як єдине джерело не варто. Безумовно, на тій самій Вікіпедії працює штат модераторів, однак вони далеко не завжди є достатньо компетентними в тому чи іншому питанні.
Також не слід сліпо орієнтуватися на форуми та сервіси “запитання-відповідь”. Завдяки їм можна знайти цікаву тему, але не варто спиратися на них як на експертне джерело інформації.
І ще раз нагадаємо: помилятися, а також показувати картину однобоко, може кожен – і навіть наведені вище джерела інформації. Ставтеся до всього з розумною часткою сумніву.
Із соціальними мережами слід бути обережним.
З одного боку там можна знайти цінну інформацію, з іншого – легко натрапити на добре замаскований під правду фейк.
Безумовно, соціальні мережі ведуть боротьбу з фейковими новинами:
- У Facebook є фахівці, які займаються фактчекінгом, а за порушення політики мережі можуть забанити сторінку;
- в Instagram модератори реагують на скарги користувачів і перевіряють пости;
- Twitter маркує фейки після весни 2020 року;
- Окрім цього, всі соцмережі блокують користувачів і ботів, які влаштовують масові розсилки.
Однак це не дає 100 % гарантії того, що ви не зіткнетеся з фейками.
Тому навіть у соціальних мережах варто користуватися фактчекінгом:
- Зверніть увагу на акаунт. Коли він створений, у стрічці є тільки репости чи ще й авторський контент, які фотографії та відео завантажені користувачем, чи є в нього підписники та підписки тощо. Загалом дуже часто фейкові акаунти видно відразу – за відверто рекламними постами, несправжніми фотографіями та іншими ознаками.
- Розгляньте фотографії. Зазвичай якісь деталі видають підробку – наприклад, спотворення сусідніх предметів. Якщо є сумніви, можна завантажити фотографію в будь-який графічний редактор, спробувати поміняти яскравість або контрастність. Нерідко стають видні різні артефакти.
Також часто підробки видають віддзеркалення – коли предмет із фотографії прибирають, а про його відображення, припустімо, у келиху з вином, забувають.
В інтернеті багато брехливої інформації не тому, що фейки якісні, а тому, що більшість людей не перевіряють їх. Зазвичай без злого умислу – особливо якщо інформація здається цілком очевидною. Як у ситуації з тим же печивом із передбаченнями, яке нібито родом із Китаю.
Також у фактчекінгу допомагає хороший кругозір – що більше знаєте, то складніше ввести вас в оману. І дуже корисна уважність до деталей.
За якими ознаками можна зрозуміти, що перед вами фейк:
- Клікбейтний заголовок. “Тарзан зганьбив Корольову на всю країну: ці знімки побачили всі”, “Лікарі розкрили секрет: грибок з корінням зникає миттєво”, “Неочікувані новини для всіх українців: про долар можна забути” – гадаю, що ви не раз стикалися з подібними заголовками. Як правило, переходити за ними немає сенсу – малоймовірно, що побачите якусь справді цінну і корисну інформацію.
- Знеособленість. Коли в заголовку і самому матеріалі немає жодної конкретики – часу, місця, назв, імен та іншої подібної інформації. Використовуються максимально загальні фрази.
- Відсутнє посилання на джерело. Або ж це джерело – підозрілий сайт із дивним дизайном, великою кількістю реклами, сумнівними матеріалами.
До слова, іноді сайти цілеспрямовано маскують під відомі ЗМІ – для того, щоб їх прийняли за надійне джерело. Тут варто відзначити й те, що в соціальних мережах багато підроблених акаунтів зірок, політиків, громадських діячів. Тому будьте уважні.
- Безліч помилок. Вони разом із друкарськими помилками та недбалим оформленням – неправильним поділом на абзаци, з’їжджаючими рядками, різними шрифтами і непрацюючими посиланнями, типова ознака фейкової новини. Серйозні видання не дозволяють собі такого.
- Тиск на емоції. Особливо часто – на жалість, це те, чим грішать зловмисники. Коли автор волає до почуттів, а не до розуму – використовує категоричні вирази, штампи, узагальнення, то тут щось не так. Хороші журналісти завжди сумніваються – так само, як і справжні науковці.
Наприклад, у соціальних мережах часто зустрічають оголошення про розшук людей. У теперішньому буде максимум детальної інформації: колір очей і волосся, зріст, вага, одяг, яскраві прикмети тощо. Емоцій же – мінімум. У фейковому здебільшого тиснутимуть на жалість і уникатимуть конкретики.
- Підозрілий автор. Це може бути академік якихось дивних наук – припустімо, АНМ (асоціація народної медицини), володар незрозумілих регалій – приміром, фахівець із громадського здоров’я та популяризатор здорового способу життя. Тому застосовуйте фактчекінг – перевіряйте абревіатури, посади тощо.
Крім того, непоодинокою є ситуація, коли людина справді є експертом у певній галузі, але пише матеріали на зовсім іншу тему, в якій не компетентна. Людей, які знають абсолютно все, не існує – тому якщо шукаєте інформацію про профілактику лікування зубів, то навряд чи варто користуватися рекомендаціями санітарного лікаря. Він не має жодного стосунку до стоматології.
Ці основні ознаки допоможуть при фактчекінгу. Якщо знаєте якісь інші лайфхаки – діліться в коментарях, із задоволенням обговоримо.
А поки ж резюмуємо все вищесказане:
Перевіряти потрібно все – навіть загальновідомі факти. Тому що це безпосередньо позначається на якості контенту: грубі порушення можуть призвести до лавини негативу від користувачів, санкцій від пошукових систем, складнощів із просуванням у соціальних мережах і навіть до притягнення до відповідальності за фейкові новини.
Важливо знаходити надійні джерела інформації – і бажано не обмежуватися одним, оскільки навіть в енциклопедіях бувають помилки.
Фотографії та відео теж потребують перевірки – нерідкі випадки підробки.
