Покоління Z – люди, що народилися після 1995 року, перше по-справжньому “цифрове” покоління.
Сам термін з’явився за аналогією іменування попередніх поколінь – X і Y. При цьому покоління Z дуже сильно відрізняється від покоління Y. Дослідження 2014 року показало, що представники покоління Z визначають себе людьми лояльними, жалісливими, вдумливими, відкритими новим ідеям, відповідальними і рішучими, а своїх однолітків вважають конкурентоспроможними, спонтанними, авантюрними та цікавими.
Покоління Z більш схильне до ризику в деяких видах діяльності – вони частіше куштують алкоголь, ніж їхні попередники в тому ж віці, не люблять пристібатися ременями безпеки в автомобілі. Водночас у них рідше трапляється вагітність серед підлітків, вони менше зловживають психоактивними речовинами і показують кращі результати по закінченню середньої школи, ніж міленіали.
Одна з відмінних властивостей покоління Z – прагнення зробити світ кращим.
У зв’язку з тим, що представники покоління Z народилися в епоху інтернету і соцмереж, вважається, що вони залежні від “екрану”, а дехто взагалі заявляє, що не здатен концентруватися на чомусь довше ніж 8 секунд.
Однак консалтингова фірма Altitude провела власне дослідження і дійшла висновку, що все це – не більше, ніж стереотипи. Насправді покоління Z вміє за ті самі 8 секунд оцінити важливість або неважливість якоїсь інформації, а вже якщо вони вважатимуть щось вартим уваги, то можуть стати надзвичайно зосередженими та відданими справі. Що стосується залежності від електронних девайсів і соціальних мереж, то вони користуються ними, щоб будувати особисті бренди, але зовсім не хочуть, щоб соцмережі визначали, хто вони є насправді. Ці молоді люди вельми прагматичні, і не можна їх оцінювати категорично з позиції “чорне-біле”. Вони – десь посередині.
Інвестор і творець курсу для підлітків “Бізнес для школярів” Аркадій Морейніс вважає, що представник покоління Z, який незабаром вийде на ринок праці, – це “розвинена людина, яка вміє, знає”.
“Однак глобальна мета в його або її свідомості вельми туманна: добре жити до 30 років, але без чіткого уявлення, як цього домогтися. Багато фактів у голові, але немає відповіді на запитання, як досягти поставленої мети”, – вважає Морейніс.
