Один у полі – лузер: як створити круту команду і перестати працювати 24/7

Один у полі — лузер: як створити круту команду і перестати працювати 24/7

Створював бізнес, щоб стати фінансово вільним (ключове слово – вільним), а отримав роботу без вихідних і відпусток? Нескінченні проблеми, що потребують твоєї участі? І перманентний психологічний пресинг, який зводить нанівець радість від великих контрактів, мільйонних оборотів та інших свідчень колись бажаного успіху?

Ситуація, на жаль, більш ніж поширена. Багато хто не витримує таких потужних психологічних і фізичних навантажень. Прикривають бізнес, повертаються до лав вільнонайманих працівників і відкладають мрії про свою справу до наступного життя.

Тим часом є спосіб влаштувати все таким чином, щоб і бізнес зростав, і життя підприємця складалося не тільки з роботи.

Витрачайте на роботу з командою не менше 80% часу

Багато підприємців-початківців (і не тільки) займаються чим завгодно, крім побудови команди – маркетингом, автоворонками, продажами… Але керівник – це не воїн, це полководець. І якщо ви самі підете в бій, вас рано чи пізно вб’ють. Тому ваші завдання полягають у тому, щоб:

  • Набрати боєздатних солдатів, провести тактичні навчання і замотивувати воїнів на перемогу.
  • Розробити стратегію майбутнього бою, правильно розставити війська і вчасно дати відмашку до початку бойових дій.

Якщо свою роботу ви виконуєте грамотно, ви та вся ваша армія буде в шоколаді. Якщо ж бій буде програно, значить полководець із вас так собі… Тому близько 80% свого робочого часу я займаюся саме співробітниками: набираю, навчаю, надихаю, контролюю. У результаті за 4 роки мені вдалося з нуля сформувати команду, яка більшість робочих питань успішно вирішує без моєї участі.

Серед менеджерського складу у нас нульова плинність. Зате охочі влаштуватися на постійну роботу буквально стоять у чергу. Ми навіть впровадили в практику своєрідний аналог американської Green Card. Наприкінці року беремо в штат одну людину з-поміж тих, хто постійно приходить до нас на підробіток у гарячий сезон. І я знаю, що багато хто чекає цього моменту – раптом цього року в команду візьмуть мене?

Уважно вивчайте новачків

У перші місяці роботи я уважно спостерігаю за новачками, стилем їхньої роботи, поведінкою. Насамперед дивлюся за тим, чи стримує людина свої обіцянки, чи порушує домовленості, чи відповідає за свої слова. Іноді влаштовую спеціальні перевірки. Наприклад, зранку доручаю людині набагато більше роботи, ніж вона здатна виконати протягом дня. А потім спостерігаю:

  1. Чи зможе людина адекватно оцінити обсяг роботи і прийти до мене, щоб скоригувати завдання? Чи кинеться бездумно їх виконувати?
  2. Чи спробує замотивувати команду на досягнення поставлених цілей?
  3. Як поведеться, якщо допустить у роботі серйозний “косяк”? Почне викручуватися і звалювати провину на інших? Чи намагатиметься виправити помилку?

Спостереження допомагають зрозуміти, наскільки людина надійна в справі та чи можна на неї покластися “в бою”. Ми не беремо в команду тих, хто намагається сховатися за чужою спиною або не готовий відповідати за свої дії. І тих, у кому незнищенне горезвісне “ти – начальник, я – дурень”, яке губить на корені будь-яку ініціативу і перетворює людей на біороботів.

Мені важливо, щоб співробітники не боялися відкрито обговорювати з керівництвом свої ідеї або проблеми, якщо такі виникають. Це робить атмосферу не тільки довірчою, а й творчою, що в нашому подарунковому бізнесі архіважливо.

Якщо треба, беріть до рук мітлу

Риба, як відомо, гниє з голови. І питати, насамперед, потрібно з себе. Якщо ти сам ставишся до роботи байдуже, то вимагати іншого від співробітників – це маячня. Якщо на роботі у тебе не горять очі, нерозумно очікувати особливого завзяття й ентузіазму від команди.

Коли команда щось не встигає, можна, звичайно, стояти осторонь і вдавати з себе злого начальника. А можна стати на конвеєр і допомогти хлопцям впоратися із завданням. Я практикую другий варіант.

Якщо пізно ввечері бачу в цеху бардак, то беру сміттєві пакети, мітлу і починаю прибирання. Тому що знаю: хлопці з 6 ранку працювали над складним замовленням і просто фізично не встигли навести порядок. Зараз вони в транспортній компанії здають вантаж, а завтра о 6-й ранку знову будуть на виробництві, бо в нас гарячий сезон.

Коли співробітники бачать, що директор працює з ними пліч-о-пліч – це здорово заряджає, народжує потрібний бойовий дух і діє на команду не гірше за просунуту тімбілдингову систему. Тому, якщо треба, беріть у руки мітлу і вставайте на конвеєр – окупиться сторицею.

Дайте співробітникам право самим вирішувати, коли працювати

Для тих, хто займається постачанням, продажами, маркетингом, фінансами в нашій компанії діє вільний робочий графік. Кожен співробітник сам вирішує, в які дні він приходить до офісу і о котрій годині починається його робочий день – о 5 ранку або о 10 вечора. Можна працювати вдома або організувати для себе позаплановий вихідний, тому що “у дитини в дитячому садку ранок” або “я втомився, мені потрібно відпочити”.

Чи може така система впливати на якість роботи? Може, якщо не донести до співробітника головне:

  • Ти працюєш тоді і так, як тобі зручно.
  • Усі поставлені перед тобою завдання мають бути виконані. У строк і в повному обсязі.

Якщо співробітник свої завдання не виконав (вирішив, наприклад, поспати, замість того щоб зайнятися постачанням матеріалів для виробництва), я просто вибухаю. Одного “вибуху”, як правило, буває достатньо для того, щоб усе стало на свої місця.

Окремо скажу про співробітників, які працюють на виробництві. Зрозуміло, що конвеєр вимагає присутності в цеху певної кількості людей. Тому тут у нас діє інша схема. У кондитерський цех ми, наприклад, просто спускаємо план робіт. А кондитери самі, всередині команди, вирішують, кому і коли вставати за конвеєр, а коли можна взяти вихідний. Якщо план виконується, то у формування робочого графіка керівництво не втручається.

Дозвольте грати в іграшки і подивіться, що вийде

У нас офіційно дозволено під час роботи грати в комп’ютерні іграшки та дивитися фільми. Справедливості заради уточнюю, це правило діє тільки для “старих” співробітників, які розуміють, як у нас все влаштовано.

Чому ми пішли на цей крок? По-перше, особливої солодкості забороненого плоду ніхто не скасовував. По-друге, якщо іграшка або фільм не заважає роботі, не позначається на якості та продуктивності праці, не збільшує небезпеку отримання травми на виробництві, то навіщо забороняти?

Приклад: Співробітник ріже картон на плотері. Кладе аркуш картону, натискає кнопку, чекає 5 хвилин, витягує готові деталі, кладе новий аркуш тощо. Я бачу, що протягом п’яти хвилин очікування людина намагається імітувати бурхливу діяльність – зосереджено “набирає” щось у word. При цьому на третину екрана відкрита браузерна іграшка.

Я кажу: “Закрий свій word і спокійно грай. Твоє завдання – нарізати картон. І на результаті ніяк не позначиться, чим ти займатимешся, поки машина працює – гратимешся чи створюватимеш нікому не потрібну ілюзію бурхливої діяльності”.

Цікаво, що на практиці іграшками та фільмами в нас тепер ніхто не розважається – ніколи. До речі, для керівника це може слугувати гарним індикатором: якщо у співробітників є час на іграшки, значить, у тебе проблеми з делегуванням і розподілом завдань.

Ніколи і нікого не штрафуйте

У нашій компанії співробітників не штрафують ніколи і ні на які суми. Логіка тут проста. Якщо людина припустилася помилки ненавмисно, то, власне, за що її карати? Вона і так переживає. Якщо “косяк” був спричинений недосконалістю технології або бізнес-процесу, то і запитання мають ставитися технологу або менеджеру, який відповідає за цю ділянку роботи. Якщо ж джерело проблеми – особистий пофігізм, то такій людині в нашій команді просто немає місця.

По суті, помилки команди – це ваші помилки. Або в навчанні, або в технології, або в мотивації, або в контролі. І покарання співробітника жодних поліпшень у бізнес не принесе. Швидше навпаки: зробить атмосферу напруженою, а людину – пригніченою. У таких умовах про високу продуктивність говорити нерозумно. Тому при виникненні тих чи інших “косяків”, ми чинимо так:

Сідаємо і разом обговорюємо, як мінімізувати втрати. Нерідко співробітник, який припустився помилки, приходить з уже готовим планом дій зі зменшення заподіяної шкоди.
Шукаємо причину помилки і вирішуємо, що потрібно змінити в нашій роботі, щоб уникнути подібного в майбутньому.

Не відкладаючи на потім, коригуємо бізнес-процес або технологію.

У такого підходу є відразу кілька переваг. По-перше, співробітники перестають боятися “злого начальника” і приховувати проблеми, що виникають. По-друге, ви, як керівник, одним із перших дізнаєтеся про будь-які серйозні збої в роботі. А отже, можете вчасно вжити заходів і не допустити розростання проблеми до масштабів катастрофи.

Дізнайтеся, чого хоче людина і дайте їй це

Відкриваю головний секрет мотивації БУДЬ-ЯКОГО співробітника. Зрозумійте, чого людина хоче від життя насправді. А потім покажіть, як вона може це отримати, працюючи з вами в одній команді.

Як виявилося (і це було для мене відкриттям!), гроші не є для людей головним і єдиним мотиватором. У нашій компанії працюють співробітники, які хочуть:

  • вчитися, займатися саморозвитком і втілювати свої ідеї на практиці;
  • мати вільний графік роботи та фінансову стабільність;
  • відкрити свій бізнес, подорожувати, висипатися вранці і “щоб було весело”.

У міру сил ми намагаємося давати людям те, що їм потрібно. Минулого року, наприклад, почали оплачувати з коштів компанії навчання персоналу. А ще запровадили в практику систему, за якої будь-який рядовий співробітник може за бажання відкрити під дахом мого власний бізнес – отримати від нас інвестиції, знання, підтримку і частку в новій компанії. Сьогодні за цією схемою у нас діє вже два партнерські бізнеси. Але про результати говорити поки що зарано, оскільки система ще тільки обкатується.

Слідкуйте за тим, щоб люди отримували від роботи задоволення

Головний індикатор, який має відстежувати керівник – чи отримують люди задоволення від роботи в компанії. Коли робота в кайф, то багато питань, пов’язаних із продуктивністю, дисципліною, якістю праці, знімаються в принципі або вирішуються самі собою.

Але й тут важливо не перегнути палицю. Робота – це невід’ємна, але не єдина частина життя. Тому мені нерідко доводиться просто виганяти співробітників з офісу або з виробництва, щоб вони зайнялися собою, сім’єю, спортом, нарешті. Адже щоб людина могла на 100% віддаватися роботі, в її особистому житті теж усе має бути ОК.

P.S. Третій день валяюся вдома з грипом. А з роботи мені телефонують тільки для того, щоб дізнатися, як я почуваюся і чи не потрібно чогось принести. Усі інші питання команда вирішує сама. І це дорого коштує.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Роби Бізнес, Укр
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: