Світ економіки для людини, далекої від бізнесу, здається незрозумілим і загадковим. Але чи такий він незбагненний насправді?
Поясню сьогодні простими словами одне з фундаментальних економічних понять – оборотні кошти (оборотні активи). Розберемо, що таке оборотні кошти (ОЗ), у чому їхня відмінність від основних засобів, і як розраховується їхня ефективність.
Оборотні кошти – це
Усе складне можна пояснити просто. Послухайте, як звучить: “Кошти оборотні”. Оборотні – значить, обертаються, тобто витрачаються і знову повертаються, такий собі “кругообіг коштів у виробництві”.
Тепер уявімо цех із пошиття джинсів. Для того, щоб виготовити цей виріб, необхідні фінансові кошти аби оплатити:
- тканину, нитки, фурнітуру (тобто матеріали);
- електроенергію для роботи швейних машинок і освітлення цеху;
- працю модельєрів, закрійників, швачок.
Інакше кажучи, на цьому етапі гроші перетворюються на ресурси виробництва. Після того як на джинсах прострочено останній шов, вони надходять у продаж. Отримані від реалізації виробів гроші (всі або частково) знову вкладаються в закупівлю ресурсів. Усе, цикл обороту завершено.
Отже, оборотними називаються кошти (активи), які беруть участь в одному циклі виробництва продукції.
Класифікація оборотних коштів
Активи будь-якого підприємства поділяються на 2 основні групи:
- Основні засоби – це активи, що використовуються в більш ніж одному циклі виготовлення продукції. Їх вартість по частинах протягом усього терміну експлуатації переноситься на собівартість продукції (це називається амортизацією). До основних засобів належать:
- засоби виробництва тривалого терміну експлуатації (верстати, печі, швейні машинки тощо);
- будівлі, споруди, цехи;
- транспорт;
- інструмент.
Оборотні кошти – це активи, які беруть участь тільки в 1 виробничому циклі. Їхня вартість повністю переноситься на собівартість виготовленої продукції. Саме це і є їхньою основною відмінністю від основних засобів.
Оборотні активи умовно поділяються на дві підгрупи:
- оборотні виробничі фонди:
- сировина;
- матеріали;
- напівфабрикати;
- запасні частини (комплектуючі);
- паливо;
- упаковка (тара);
- продукція в незавершеній стадії (незавершене виробництво);
- витрати на майбутню продукцію, наприклад, розробка нової моделі продукції, що випускається (витрати майбутніх періодів).
- фонди обігу:
- готова продукція (на складі, в дорозі до покупця, відвантажена, але не оплачена);
- фінансові кошти (у касі, на розрахунковому або депозитному рахунку, акції та ін. цінні папери;
- дебіторська заборгованість (“нам винні”).
Звідки підприємство бере оборотні кошти
Очевидно, що, не маючи обігових коштів, розпочати або розвинути бізнес не вдасться. Тому першочергове завдання будь-якого підприємця (ФО-П або юридичної особи) – пошук ОЗ.
Наведемо можливі варіанти джерел оборотних активів:
- власні ОЗ:
- особисті заощадження (якщо йдеться про індивідуально підприємця);
- статутний капітал;
- прибуток підприємства;
- накопичувальні та резервні фонди компанії;
- амортизаційні відрахування.
- позикові ОЗ:
- банківські кредити;
- позики в юридичних або фізичних осіб.
- залучені ОЗ:
- кредиторська заборгованість (“ми винні”);
- заборгованість своїм працівникам із заробітної плати.
Аналіз обсягу оборотних активів
Оптимальний обсяг оборотних коштів – це запорука ефективної господарської діяльності та високої ліквідності підприємства. Це дає змогу вести безперебійне виробництво за мінімальних додаткових вкладень (або зовсім без них).
Оборотність – це головний показник ефективності оборотних коштів.
Оцінка оборотних активів проводиться у вартісному вираженні. Це логічно, адже гроші – універсальний інструмент аналізу ефективності господарської діяльності будь-якого комерційного підприємства (компанії, фірми тощо).
Суть процесу виробництва (або торгівлі): гроші → товар → гроші. Швидкість цього процесу і є оборотність оборотних коштів.
Чим швидше підприємство отримає вкладені у виробництво продукції грошові кошти (виторг, в тому числі – прибуток), тим оперативніше зуміє вкласти виручені кошти в новий цикл виробництва. Це безпосередньо відбивається на рентабельності підприємства.
Зазвичай аналіз оборотності проводять у динаміці (тобто порівняно з аналогічними показниками за попередні періоди), або порівняно з підприємствами-конкурентами.
Чим вища оборотність ОЗ, тим рентабельніше виробництво.
Формула розрахунку коефіцієнта оборотності ОЗ (як правило, коефіцієнт розраховується за річний період):
КО = В / ОЗ
де:
– КО – коефіцієнт оборотності основних засобів за рік;
– В – вторгування за рік;
– ОЗ – оборотні кошти в грошовому вираженні. Для розрахунку береться середньорічний показник ОЗ, тобто (ОЗ на початок року + ОЗ на кінець року) / 2.
Якщо ж необхідно розрахувати коефіцієнт оборотності за коротший період (наприклад, для аналізу рентабельності виробництва нової продукції), то всі чисельні значення беруться за певний єдиний період (наприклад, за місяць).
Щоб дізнатися, за скільки днів підприємство отримає виручку, що дорівнює середній величині обігових коштів, використовують формулу розрахунку оборотності ОЗ у днях (тривалість обороту ОЗ):
О в днях = 365 / КО
Підставимо формулу розрахунку КО (коефіцієнта оборотності) →
О в днях = 365 / (В / ОЗ) = (365 х ОЗ) / В, де:
– ОЗ – середньорічний обсяг основних засобів;
– 365 – днів у році;
– В – виручка за рік.
Приклад розрахунку оборотності активів
Приклад: пошивний цех має оборотні кошти (ОЗ) = 100 тис. грн. (у середньорічному обчисленні), при цьому виручка від продажу продукції за рік становить 700 тис. грн.
Отже, тривалість обороту ОЗ пошивного цеху становитиме: (365 х 100000) / 700000 = 52 (дні).
Це означає, що цех отримає прибуток від вкладених у виробництво оборотних коштів через 52 дні.
