У чому полягає суть цього принципу:
Ви пішли в магазин за зубною пастою і побачили два майже однакових варіанти від різних виробників. На одній з упаковок написано, що паста зроблена з “інгредієнтів, подарованих самою природою”, і ви вибираєте саме її – адже природа це добре.
Це і є обмежена раціональність (англ.: bounded rationality): ви ухвалили рішення на підставі хибного відчуття його обґрунтованості. Насправді ж ви не знаєте, що за природні інгредієнти в пасті і як вони впливають на здоров’я зубів. Вам важко сказати, хто кому їх подарував і що саме виробник має на увазі під поняттям “природні”.
Річ у тім, що, ухвалюючи рішення, ми завжди обмежені трьома факторами:
- когнітивною складністю вибору (ця зубна паста “натуральніша”, але інша дешевша, але тут об’єм більший, але там бренд відоміший – і т.д.);
- часом (якщо вас будуть квапити, це вплине на ваш вибір);
- нестачею інформації (ви не розбираєтеся в інгредієнтах зубних паст, способах отримання природних екстрактів і дії кожного з них).
У підсумку ми спрощуємо рішення. Вони стають прийнятними для нас за тими чи іншими критеріями, але ці критерії не будуть до кінця раціональними, а отже – не можуть бути оптимальними. Звісно, ми беремо до уваги ту інформацію, яка нам доступна, але рідко намагаємося отримати всі дані, що впливають на вибір.
Здається, що організації мають діяти раціональніше, бо ціна рішень і помилок у них вища, ніж в окремої людини. Але насправді ні – на цьому розумінні побудований цілий підхід в економіці: поведінкова теорія фірми. Правда в тому, що будь-які рішення в компанії ухвалюються людьми, а вони стають жертвами обмеженої раціональності та рідко діють на основі чистої логіки.
(◕‿◕) Ми у Telegram: Анонси нових статей та бонусні матеріали
Як уникнути
Багато когнітивних спотворень можна подолати, якщо просто пам’ятати про них і впізнавати їх у собі. Але з обмеженою раціональністю так просто не впоратися. Окрема людина завжди схильна до неї, тому що не може отримати й обробити 100% інформації, важливої для конкретного рішення.
Частину обмежень можна подолати, якщо працювати в групі. По-перше, кілька людей можуть перетравити більше інформації, ніж одна. По-друге, вони можуть подивитися на проблему з різних боків, з різним досвідом і різними вступними.
Ось ще три способи, які допоможуть боротися з обмеженою раціональністю.
- Погляд новачка (beginner’s mindset).
Його суть у тому, щоб постаратися подивитися на ситуацію так, ніби у вас раніше не було ні інформації про неї, ні досвіду в розв’язанні схожих завдань. Забудьте все, що ви знали, зберіть максимум доступних даних і розберіться в них з нуля.
- Мислення з точки зору “перших принципів” (first-principles thinking).
Полягає в тому, щоб виокремити базові, фундаментальні складові завдання, незаперечні факти. Як пояснював Стів Джобс, для цього потрібно відкинути аналогії (“інші розв’язували схожу проблему ось так”) і дивитися на “тіло” задачі, а не вносити корективи в процес її розв’язання. Один зі способів відшукати “перші принципи” – метод Сократа, ще один – техніка “П’ять чому”.
Watch this video on YouTube
- Науковий метод (scientific method).
Сформулюйте проблему та кілька гіпотез до неї. Позначте висновки, які випливають із гіпотез, а потім перевіряйте їх експериментально там, де це можливо. Спеціально шукайте способи спростувати гіпотези – так ви очистите проблему від хибних припущень і необґрунтованих висновків.
