Нерухомість у лізинг

Тонкощі та переваги такого фінансового інструменту, як лізинг, – тема, яка рідко висвітлюється повноцінно. Але ж вона гідна більшої уваги. У черговому матеріалі на цю тему ми розглянемо ринок оренди житла, і зокрема – нерухомість у лізинг. Лізинг звільняє від бюрократії і великих початкових внесків за житло: в’їжджай і живи.

В очікуванні порядку

Цього літа Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ анонсувало підготовку законопроекту «про оренду». І приблизно в цей же час Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву заявив про свій проект — Закон «Про орендне житло в Україні».

У обох документів багато завдань. Головним чином законодавці хочуть навести порядок на ринку оренди нерухомості, оскільки на цю мить важко судити навіть про його приблизні обсяги, а про регулювання взагалі мова не йде. Але ці обидва документи, якщо вони будуть прийняті, можуть стати юридичною основою для розвитку лізингу нерухомості в Україні.

Гідна альтернатива

Нагадаємо, що лізинг — це, по суті, кредитування, тільки зі специфічними особливостями. Лізингоодержувач виступає в деякому сенсі посередником між продавцем і покупцем: набуває для останнього необхідний йому об’єкт і як би здає в оренду, поки не буде виплачена вся вартість покупки (з урахуванням лізингового відсотка, звичайно). Можна сказати, що таким чином орендар поступово стає власником.

Комерційну та житлову нерухомість рідко згадують серед можливих предметів лізингу. Проте на таких умовах можна продавати як цілі цехи, так і звичайне житло.

Самі забудовники не завжди здатні надавати кредит або розстрочку. А банківська іпотека в нашій країні в свою чергу відрізняється надто жорсткими умовами та високими ставками кредитування, що відлякують потенційного покупця.

Нерухомість у лізинг в даному випадку може стати гідною альтернативою:

Підпишіться на наш Телеграм. Там ви знайдете анонси нових матеріалів та приємні бонуси
  • По-перше, посередником між забудовником і майбутнім мешканцем може виступати небанківська установа;
  • По-друге, лізинг, як правило, не вимагає початкового внеску;
  • По-третє, лізингові платежі дозволяють скорочувати базу оподаткування, тобто економити на податках, а не віднімати витрати на нерухомість у лізинг зі свого остаточного прибутку.

Більше, ніж орендар

З іншого боку, суворість умов іпотечного кредитування слабо страхує кредиторів на випадок критичних ситуацій. Навіть при тривалому простроченні виплат по кредиту позичальник залишається власником нерухомості. Якщо ті ж квадратні метри продані на умовах лізингу, то їх власником закономірно стає той, хто сплатив за них повну суму, тобто лізингодавець. І хоча лізингоодержувач — це щось більше, ніж простий орендар, у разі істотних заборгованостей його можливості значно менше можливостей власника іпотечної квартири.

Можна заперечити, що лізинг з точки зору ризику більш вигідний продавцю і лізингодавцю, але насправді ця вигода грає на руку і лізингоодержувачу. Якщо умови угоди справедливі і прозорі для двох сторін з трьох, то її вчинення більш імовірне, а її умови для лізингоодержувача будуть м’якші. Ми, на жаль, знаємо багато програм і проектів — в основному державних — з ідеальними формальними умовами, але без єдиного успішного кейса.

Ще одна позитивна для кінцевого покупця особливість лізингу: оскільки лізингодавець стає формальним власником, саме на його плечі лягають складності щодо оформлення купівлі-продажу нерухомості, юридичний супровід угоди, наступна виплата податків і зборів. Лізингоодержувач (мешканець) від цього всього буде позбавлений, принаймні до часу закінчення дії договору і переоформлення житла вже на нього.

Нерухомість у лізинг

Нерухомість у лізинг: Власники і квартиронаймачі

На перший погляд не всім може припасти до душі ідея довгострокової оренди житла з поступовим її викупом навіть на прекрасних умовах. У нашому суспільстві з ряду причин проживання в орендованих квартирах і будинках і відсутність власного житла вважаються чимось небажаним, а то і сприймаються, як ознака невлаштованості в житті, немов якась капітуляція.

Точних об’єктивних даних про кількість наших співвітчизників — власників житла у відкритому доступі немає, але у всіх наших сусідів по колишньому соціалістичному табору він досить високий: від 62 % (Естонія) до 95 % (Румунія) домогосподарств. При цьому, судячи з результатів опитування компанії R & B, в грудні минулого року 52 % громадян оцінювали матеріальний стан своїх сімей як поганий, 39 % – як середній. Тобто володіння власним місцем проживання вважається нормою і необхідністю… хоча і не є «симптомом» достатку.

Водночас в економічно розвинених країнах власників житла помітно менше, а орендованого житла значно більше. У Швейцарії, за даними Організації економічного співробітництва та розвитку, тільки 5 % власників житла, в Скандинавських країнах-10-15%. У великих мегаполісах, таких як Берлін, у своїх стінах проживають менш як 20 % городян, а німці взагалі називають самі себе (наприклад, в статті Deutsche Welle) «нацією квартиронаймачів».

Оренда житла, тим більше на умовах лізингу з правом подальшого викупу, дозволяє залишатися більш мобільним, розділити відповідальність за нерухомість з лізингодавцем, інвестувати чималу суму не в чотири стіни (у вигляді повної вартості або першого внеску по кредиту), а в свою справу або освіту.

Рейтинг
( 1 оцінка, середнє 5 з 5 )
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Роби Бізнес, Укр
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: