Зроблю дисклеймер, що речі нижче можуть здатися дрібницями порівняно зі зловіснішими “не платять грошей”, “дискримінують за віком”. Але ці пункти – маркер такого ж ставлення в роботі в майбутньому. То ж, ось на що треба звернути увагу:
- Ні в одного з учасників сторони роботодавця не ввімкнено камеру АБО вам не представили людей, які теж сидять у зумі, але нічого не запитують. Це дуже неприязно до претендента – співбесіда потрібна для знайомства в тому числі. Привітатися з камерою, представитися, потім відключити коштує нуль гривень. А так це може навіть і неусвідомлена, але демонстрація ієрархії та бюрократизму в компанії
- Вас запросили на співбесіду, проте не пам’ятають про це і запитують з позиції “звідки ви дізналися про нас?”. Тут справа не стільки в етикеті, скільки в знайомстві – якщо кандидата запросили, а не він сам відгукнувся, то йому треба “продати” вакансію перш ніж іти далі.
- Не переглянули резюме перед співбесідою. У мене завжди великі питання до таких ситуацій, коли одна людина нібито на сліпе побачення прийшла. Хороший менеджер, що наймає, ставитиме запитання, спираючись на досвід із резюме й уточнюючи важливі для нього речі. Як і класний кандидат заздалегідь познайомиться з компанією, якщо ще не був знайомий раніше. Крапка.
Що з цього випливає?
Насправді, якщо вам подобається роль і компенсація, якщо це дає перспективи, то за всього, що вище, від посади відмовлятися, звісно, не потрібно. Але якщо за інших рівних в іншій компанії проблем з етикетом немає – то треба до них. Етикет на співбесіді свідчить про ставлення до вашої праці.
Зелені прапори
Ми з вами розібралися, як по дрібницях зрозуміти, що вам у компанії працювати не сподобається. Подивімося як навпаки визначити, що в новому місці з великою ймовірністю буде добре.
- Зустрічі завжди вчасно, а якщо затримуються, то обґрунтовано і з попередженням. Ніхто не ставить соцзабезпечення, а потім переносить, тому що хтось із керівників\міністрів\менеджерів-сніжинок не прийде, а якщо так і сталося, то раз, а не на кожному етапі. Це для мене найголовніший червоний прапор, я на своєму досвіді зрозуміла, що з такими людьми я не спрацьовуюсь, бо вони не цінують домовленості і чужий час. Ну і ви теж не спізнюєтеся на такий захід, не забуваємо.
- ВАМ ПРЕДСТАВЛЯЮТЬ УСІХ, ХТО СИДИТЬ У ДЗВІНКУ!!! Немає такого, що прийшли три аноніми без камер і не поставили вам жодного запитання. Навіть якщо вас здебільшого співбесідує одна людина, то решта щонайменше щось у вас запитали і провзаємодіяли.
- Вам ще до вашого запитання розповідають, чому з’явилася вакансія. Наприклад: “ми розширюємося”, “ми відкриваємо новий відділ”, “ми шукаємо фахівця на допомогу туди-то”, “ми хочемо, щоб такий кандидат створив новий напрямок”. Дуже здорово, коли вакансія пов’язана з розширенням завдань, а не із заміною співробітника – це, звісно, не завжди так у житті буває, але добре, коли вас кличуть щось створити або підхопити нові обсяги.
- Якщо було тестове до співбесіди, то дають по ньому зворотний зв’язок. До речі, дуже хочу розповісти про тестові завдання, на відміну від багатьох хлопців, я до них ставлюся позитивно і вважаю їх дуже класною річчю, тому що за ними про компанію теж можна багато чого зрозуміти).
- Ви отримуєте повну інформацію про те, які будуть наступні етапи і в які терміни буде зворотний зв’язок, і як у компанії проходить онбординг, і що від вас очікують перші 2 тижні\місяць\три місяці. Якщо процес вам назвати важко, то, найімовірніше, далі ніякого онбордингу не буде. Буде або безодня хаосу, який розбирати треба буде вам руками, або ви будете сидіти без завдань, тому що у людини, яка повинна ввести вас у курс справи, немає на вас часу.
На минулій роботі й останній офісній у мене був класний і швидкий процес першого знайомства і видачі техніки. Але потім я два тижні сиділа без нормального обсягу справ і отримувала завдання тільки після того, як сама нагадувала про себе (а нагадувала я про себе кожен божий день, сама пропонуючи допомогу і буквально вибиваючи проєкти). Це я вважаю не класним, тому що цілих два тижні я робила все за 2-3 години, але сиділа в офісі 8. Неефективно ні для мене, ні для роботодавця.
Ну і особливо погано це, коли в компанію приходять стажери – люди, в яких дуже багато енергії та жаги до нового стикаються з байдужістю – чи будуть вони лояльні до компанії? Взагалі ставлення до новачків говорить про організацію приблизно все. І френдлі ремайндер, якщо ви іноді соромитеся ставити запитання, бо “а раптом подумають, що я дурний/а”, “а раптом я всіх дістав(ла)”.
Власне ось такий мій звід правил на цей випадок.
А ви на що звертаєте увагу?
