Жив-був менеджер. І прийшов він на нову роботу в цікавий і складний проект – впроваджувати клієнту велику айтішну систему.
У перший же робочий день менеджер з подивом виявив, що на співбесіді його, як би це м’якше сказати, ввели в оману. Він думав, що проєкт відносно новий, і місяця не минуло зі старту. Виявилося ж, що проєкту майже два роки.
Ви ж розумієте, що нічого хорошого немає в тому, щоб отримати впроваджувальний проєкт, схожий на трухлявий пень? Тому що всі опеньки з нього давно зрізали, один мох залишився.
Менеджер наш був не боязкого десятка. Не втік одразу, а попросив матеріали, які допомогли б йому увійти в курс справи. Жалісливі колеги притягли пачку запорошених документів. Їх було стільки, що вони насилу помістилися на офісному столі.
Засмучений менеджер сидів і думав, що ж йому з усім цим барахлом робити. Погортав якісь доки, специфікації. Усі вони явно застаріли, та й написані були такою мовою, ніби писала не людина, а напіврозумний дирокол.
Ми у Telegram: Анонси нових статей та бонусні матеріали
Менеджер ще трошки подумав, а потім змахнув усю стопку в кошик. Тільки договори, щоб знати, хто там кому і чого за законом винен.
А потім став сам розбиратися, що ж у проєкті відбувається. І знаєте, правильне рішення виявилося: розібрався, а через кілька місяців проєкт закрив.
Відтоді менеджер, коли отримував незрозумілий продукт або проєкт, що зайшов у глухий кут, одразу відкидав неактуальні документи і вирушав сам з’ясовувати, що ж насправді відбувається.
Так і треба робити. Якщо ви прийшли в проєкт, де документація – аналітична, архітектурна, управлінська – застаріла, не витрачайте час і навіть не починайте її читати. Бо краще не знати нічого, і з чистого аркуша в усьому розібратися, аніж отримати на вхід хибну або неправдиву інформацію.
Археологія – штука цікава, але менеджеру краще залишатися менеджером. Це прибутковіше.
