Якщо говорити про хмарні сервіси, то мігрувати можна з публічної хмари в приватну, з однієї публічної – в іншу, з фізичного обладнання – у хмарну інфраструктуру. Також міграція у хмару може бути на рівні інфраструктури, платформи чи кінцевих сервісів.
Від чого ж залежить спосіб міграції і як зробити так, щоб все працювало і не влетіло в копієчку?
Уявімо хмару у вигляді квартири чи будинку. Тоді IaaS – це голе житло без ремонту. В ньому жити не можна. При цьому готова працююча система, якою всі користуються, або SaaS – це готова квартира з меблями, в яку не соромно самому заселитися і покликати гостей. У цьому випадку ми і наші гості – це користувачі системи, яким окрім меблів потрібні речі, кухонне начиння, тощо. Іншими словами, ми принесли з собою дані, які зберігаємо і використовуємо в системі.
Щоб кудись мігрувати, тобто перевести свої речі, нам потрібно, щоб там все було готове для цього. Щоб були не тільки стіни, але і шафи, двері, обладнана ванна кімната і т.д. Тому
при міграції у хмару, як і при переїзді, більшу частину часу займає підготовка, а сама міграція зазвичай укладається в один день, ніч або кілька годин.
Проста міграція
Для початку розглянемо найпростіший спосіб міграції – від одного хмарного провайдера до іншого.
Готуємо план і визначаємо спосіб міграції. Можна клонувати віртуальні машини, можна розгортати їх з бекапу, можна підняти все нове і перенести бази даних. На прикладі розглянемо останній варіант, так як спосіб міграції в цьому випадку буде сильно схожий з міграцією з власного обладнання чи на приватну хмара.
Спочатку нам потрібно отримати інфраструктуру. Хмарний провайдер готовий допомогти зробити правильний сайзинг, але найчастіше виділяється стільки ж віртуальних машин, як і у існуючого провайдера. Це робиться для того, щоб при наявності помилок не отримати два шляхи, в яких потрібно буде шукати проблему.
Після готується платформа. На віртуальні машини ставиться ПО – операційні системи, система управління базами даних, засоби безпеки та інші програми. Налаштування софту зазвичай відбувається згідно ресурсно-сервісної моделі або просто копіюються налаштування з існуючої системи.
Після цих двох етапів вважайте, що ваша нова квартира готова до заїзду. Готовність краще підтвердити функціональним тестуванням. Зазвичай описані два етапи займають дуже
тривалий час – від двох тижнів до року.
Дані, на відміну від речей, можна переносити частинами. Спочатку перенести більшу частину даних, а потім, вимкнувши старий майданчик, щоб гості не змінювали і не перекладали інформацію, «наздогнати» зміни. Перенесення останньої частини даних, що вимагають повної зупинки системи, зазвичай не займає більше 8 годин, при цьому все сильно залежить від обсягу та обраної технології міграції.
Найшвидша у нашій практиці міграція у хмару “відключила” основний сервіс всього на 15 хв.
Ось і все, можна святкувати новосілля.
Міграція у хмару: Чекліст
Отже, для міграції потрібно:
- визначити спосіб міграції;
- підготувати план;
- виділити і налаштувати інфраструктуру;
- встановити і налаштувати платформу;
- провести тестування;
- перенести дані;
- вимкнути старий і включити новий майданчик;
- перевірити працездатність та в разі проблем відразу повернутися на колишній майданчик, почати все заново.
Що стосується вартості, то багато провайдерів проводять міграцію у власну публічну хмару безкоштовно.