“Культура їсть стратегію на сніданок”, – сказав якось один із головних теоретиків менеджменту Пітер Друкер. Неважливо, наскільки хороша стратегія – вона провалиться, якщо в компанії немає культури, яка об’єднуватиме і стимулюватиме людей. Саме від культури залежить, наскільки організація здатна досягати своїх цілей.
Щоб навчитися оцінювати культуру компанії, можна прослухати курси в Гарварді, Стенфорді та найбільших бізнес-школах. Але для початку можна послухати подкаст організаційного психолога Адама Гранта WorkLife (ось текстова версія).
Він перераховує “смертні гріхи” робочої культури – тривожні сигнали про те, що з компанією щось не в порядку. Якщо ви шукаєте роботу, це знання допоможе вам не потрапити в місце, звідки захочеться втекти. Якщо ж “гріхи” водяться за вашою компанією, їхнє визнання може стати першим кроком до змін.
Згідно з дослідженнями, на які посилається Грант, в організаційній культурі існують дві основні лінії напруги:
результати vs. відносини
правила vs. ризик
Коли в компанії систематично нехтують якоюсь із цих цінностей, люди впадають в один із чотирьох “гріхів”.
- Токсичність з’являється, коли стосунки між людьми приносяться в жертву результатам. Установка: ви можете поводитися як завгодно агресивно, нечесно, нетерпимо й егоїстично з колегами, маніпулювати й обманювати клієнтів – і вам нічого за це не буде (а може, навіть підвищать). Головне: ви маєте показувати результат.
- Посередність панує в компанії, де на перше місце ставляться стосунки між людьми. Це компанія, де підвищують не за хорошу роботу, а за вміння догодити начальству і з усіма дружити. Підсумок: люди перестають відповідати за результати своєї роботи.
- Бюрократія паралізує здатність компанії адаптуватися і змінюватися. У бюрократичній культурі люди неухильно дотримуються правил і відмовляються брати на себе ризики. Креативні підходи та будь-які зміни взагалі в такій організації не вітаються.
- Анархія – інша крайність, у якій правил немає, є самі лише ризики. Кожен робить, що хоче, стратегія і структура відсутні.
Найкращий спосіб відчути корпоративну культуру – це попрацювати в ній, визнає журнал The Economist. Але деяку інформацію можна знайти у відкритих джерелах: завдяки інтернету її зараз більше, ніж будь-коли раніше.
- Офіційна інформація. Красиві слова про місію і цінності компанії можуть сильно розходитися з реальністю. Але іноді проблеми видно вже на фасаді: безглузді гасла, незграбні або розпливчасті формулювання і загалом неприємний вам стиль комунікації можуть дещо сказати про культуру організації.
- Думки з політичних і соціальних питань. За тим, яку позицію займають співробітники компанії (або якщо вони, навпаки, уникають публічного озвучування будь-якої позиції), можна смутно припустити, що відбувається за дверима її офісу.
- Багато що можна почерпнути із соцмереж керівників і власників.
- Ставлення до віддаленої роботи може бути показником того, чи цінується в компанії баланс між роботою та рештою життя співробітників.
- Відгуки в інтернеті нерідко пишуть звільнені співробітники, спраглі помсти. Але і в емоційному потоці негативу часто містяться зерна істини.
- Історії про компанію. Адам Грант радить звертати увагу на історії людей, яких беруть на роботу в цю компанію, підвищують і звільняють. Крім того, важливо, наскільки дії керівників сходяться із заявами. Якщо топ-менеджер заявляє, що піклується про самопочуття співробітників, а сам працює з 5 ранку до 10 вечора, – це натяк усім іншим, до чого потрібно бути готовим, щоб досягти успіху в цій компанії.
