Є термін “помилка того, хто вижив”. З’явився він під час Другої світової війни, коли працювали над живучістю бомбардувальників. Більшість пропонувала посилити броню там, де у літаків, що повернулися, було більше пробоїн. І тільки один математик обстоював посилення броні там, де у літаків, що повернулися, пробоїн було менше. Адже це означало, що більшість літаків із такими пробоїнами не поверталася.
Ще є легенда, що дельфіни завжди штовхають потопаючих до берега. Її підтверджують ті, хто таким чином врятувався. Адже нікому розповісти, як дельфіни штовхають людей у відкрите море.
На будь-яку історію успішного стартапу прилітає коментар – “ну це помилка того, хто вижив”. У тому сенсі, що воно так не працює. Що треба спочатку зібрати статистику, хто так робив і помер, і тому подібне бурчання.
І я раптом зрозумів, що є ще й “помилка померлого” 
Коли “померлі” вважають, що все, що вони робили, ніколи не може спрацювати – тому що в них це не вийшло.
А в більш загальному випадку – що взагалі нічого і ніколи не працює 
Бо завжди знайдеться хтось, хто це робив – і “помер”. Хоча є й ті, хто це робив – і вижив, і домігся успіху.
(◕‿◕) Ми у Telegram: Анонси нових статей та бонусні матеріали
Watch this video on YouTube
Це як наполовину налита склянка. Для песиміста вона наполовину порожня, а для оптиміста – наполовину повна.
Але уяви, що ти тонеш у відкритому морі, і поруч пропливає дельфін. Ти кинешся до нього, щоб він доштовхав тебе до берега? Чи злякаєшся, що він виштовхне тебе ще далі в море?
Хоча чого боятися – не розумію. Адже ти й так уже тонеш.
Стартап схожий на людину, що тоне. Тому потрібно хапатися за будь-який шанс вижити. Хоч за дельфіна, що пропливає повз, хоч за пораду із серії “помилки того, хто вижив”, – що, в принципі, одне й те саме. Гірше все одно не буде
Не бійся зробити “помилку того, хто вижив” – і вижити. А якщо навіть потонеш – ніхто не заважає тобі почати ще раз.
