Завдання кількісного аналізу полягає в чисельному вимірі впливу змін ризикованих факторів на ефективність проєкту.
- Аналіз чутливості (вразливості) відбувається за “послідовно-одиничної” зміни кожної змінної: тільки одна зі змінних змінює своє значення (наприклад, на 10%), на основі чого перераховують нову величину використовуваного критерію (наприклад, NPV або IRR).
Після цього оцінюють відсоткову зміну критерію відносно базисного випадку і розраховують показник чутливості, що являє собою відношення відсоткової зміни критерію до зміни значення змінної на один відсоток (так звана еластичність зміни показника). У такий самий спосіб обчислюють показники чутливості за кожною з решти змінних.
Потім на підставі цих розрахунків відбувається експертне ранжування змінних за ступенем важливості (наприклад, дуже висока, середня, невисока) та експертна оцінка прогнозованості (передбачуваності) значень змінних (наприклад, висока, середня, низька). Далі експерт може побудувати так звану “матрицю чутливості”, що дає змогу виокремити найменш і найбільш ризиковані для проєкту змінні (показники).
- Другим видом аналізу є аналіз сценаріїв.
Він являє собою розвиток методики аналізу чутливості проекту в тому сенсі, що одночасній несуперечливій (реалістичній) зміні піддається вся група змінних. Розраховуються песимістичний варіант (сценарій) можливої зміни змінних, оптимістичний і найімовірніший варіант. Відповідно до цих розрахунків визначають нові значення критеріїв NPV і IRR.
Ці показники порівнюються з базисними значеннями і робляться необхідні рекомендації. В основі рекомендацій лежить певне “правило”: навіть в оптимістичному варіанті немає можливості залишити проєкт для подальшого розгляду, якщо NPV такого проєкту є від’ємним, і навпаки: песимістичний сценарій у разі одержання позитивного значення NPV дає змогу експерту судити про прийнятність цього проєкту, попри найгірші очікування.
