Термін “респондент” зустрічається в різних галузях знань: соціології, економіці, юриспруденції, політиці та навіть охороні здоров’я. Люди періодично чують це слово з новин і наукових статей, але не завжди розуміють значення.
Насправді кожен член суспільства може виявитися респондентом. Наприклад, під час прогулянки по місту або навіть сидячи у власній квартирі.
У перекладі з латинської мови слово responsum означає “відповідь”. Отже, респондент – це людина, яка відповідає на питання. Другою стороною діалогу виступає дослідницька організація або її представник (інтерв’юер).
Зазвичай респондентами стають такі суб’єкти:
- в рамках маркетингових заходів – споживачі товарів і послуг, потенційні клієнти комерційних компаній;
- в рамках соціологічних спостережень – представники певних демографічних груп, професій, громадських і політичних рухів.
Зібрана в ході опитувань інформація використовується в наукових, підприємницьких і управлінських цілях.
Наприклад, після проведення анкетування маркетинговий відділ фірми розуміє, як покупці реагують на новий дизайн упаковки. Грамотний аналіз результатів дозволяє спрогнозувати вплив ребрендингу на рівень продажів і скорегувати поведінку компанії на ринку.
Роль соціологічних досліджень полягає в тому, що отримані у респондентів відомості можна використовувати для виявлення назріваючих соціальних конфліктів.
Типи респондентів
У соціології виділяється три типи респондентів: конструктивні, сором’язливі і деструктивні.
Перші ідеально підходять для проведення дослідження. Такі люди чесно і спокійно відповідають на питання.
Сором’язливі респонденти часто приховують справжні реакції, намагаються ухилитися від діалогу. Робота з ними вимагає навичок психолога і вміння інтерпретувати неоднозначні результати.
Деструктивний респондент – це той, хто під час опитування проявляє негативні емоції: роздратування, відчай або навіть агресію. Як правило, керівництво соціологічних служб не рекомендує інтерв’юерам проводити бесіду з людьми у напруженому стані.
Крім того, в соціології існує перелік суб’єктів, які не можуть виступати респондентами:
- особи, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;
- глухонімі;
- люди надзвичайно похилого віку;
- родичі, друзі та знайомі інтерв’юера;
- фахівці, що працюють у сферах маркетингу, реклами або соціологічних досліджень.
У регіональних опитуваннях не беруть участь туристи та приїжджі. А для збору інформації у дітей молодше 14 років необхідно отримання згоди батьків або законних опікунів.
Методи опитування респондентів
Фахівці вибирають метод опитування, враховуючи безліч факторів: цілі та предмет дослідження, складність питань, бюджет і технічні можливості.
Нижче перераховані 3 основні форми діалогу, які використовують інтерв’юери.
- Інтерв’ю.
Являє собою усну бесіду з інформантом по типу «Питання → відповідь». Може проводитися в ході особистої зустрічі, телефоном або відеозв’язку. Самим статистично достовірним, але одночасно трудомістким і дорогим методом дослідження вважається інтерв’ю дома. Як правило, в рідній обстановці респондент відчуває себе комфортно, легко зосереджується на питаннях і поводиться відкрито з інтерв’юером.
- Анкетування.
Полягає в заповненні письмових або електронних анкет. Зараз в мережі з’явилися сайти, які матеріально заохочують інформантів за участь в опитуваннях.
Головна перевага анкетування полягає в зборі та обробці великого масиву інформації за короткий термін. Однак похибка висновків виявляється високою через те, що частина респондентів нечесно відповідають на питання або відносяться до дослідження поверхнево.
- Формування фокус-груп.
Метод передбачає всебічне вивчення проблеми завдяки дискусії між учасниками. Часто використовується в маркетингових дослідженнях і дозволяє виявити справжні цінності, запити, мотиви поведінки споживачів. Як правило, у фокус-групу входить 6-12 чоловік.
Важливу роль в результативності методу відіграє модератор. Він створює комфортні психологічні умови для висловлювання думок і не дає респондентам відхилятися від основної теми.
Висновок
Отже, респондент – це учасник опитування, думка якого важлива для дослідницьких цілей. Він побічно допомагає вченим шукати шляхи вирішення соціальних проблем, а маркетологам – випускати на ринок реально цінні продукти.
Ви можете стати інформантом тільки на добровільній основі. При цьому дослідницька організація не має права розголошувати або передавати іншим особам персональні дані без вашої згоди.
