Нещодавно трапилася дуже неприємна історія з істеричним розставанням зі співробітником. Здавалося б, за 14 років у бізнесі та доволі великий досвід прощання з людьми, мене вже нічим не здивувати. Але завжди знаходяться унікуми. Цього разу були погрози, сльози та спроби хантингу наших же хлопців.
А все чому? За три місяці до цієї драми ми взяли людину в команду, про яку невтішно відгукувалися попередні роботодавці. Нам як один твердили – людина скандальна, любить інтриги та конфлікти. Та ще й із низькою ефективністю!
Що ми зробили? Знову наступили на граблі “взяти похапцем”. Знаєте, коли горить вакансія таким полум’ям, що ви впевнені – краще взяти сумнівну людину, ніж зовсім не взяти.
Так от. Краще не взяти. От нехай горить. Бо “не ваша” людина стане маслом для цього вогню – буде ще болючіше, і проблем більше.
Мораль проста. Усі знають, що треба брати рекомендації та перевіряти факти. Але коли вакансія горить, ви закриваєте очі на негатив і сумніви. Ви сподіваєтеся на кращий результат. І берете в команду того, хто принесе вашому бізнесу тільки шкоду.
Робота – це не виховні роботи. Ви не зміните людину з низькими софт скілами. На ці граблі наступають тисячі роботодавців щодня – я не чув жодної позитивної історії. Зате сотні негативних.
Краще перетерпіти й довше пошукати людину, ніж наступати на граблі “взяти похапцем” і довго розгрібати наслідки.
@katerynchyk_live
