Впровадження концепції Internet of Things (IoT) дозволяє не тільки управляти на відстані різними об’єктами міської інфраструктури, а й економити бюджетні кошти муніципалітетів. Запуск TG-зв’язки дав новий поштовх застосуванню “Інтернету речей” у всьому світі; і Україна – не виняток.
Проблеми урбанізації та появі IoT багато в чому сприяло зростання міського населення, особливо в країнах з розвиненою економікою. За даними ООН, 54% населення планети зосереджено в містах, які виробляють понад 60 % світового ВВП. При цьому міста споживають 45 % всієї виробленої в світі енергії, акумулюючи 40 % викидів вуглекислого газу.
Тому не дивно, що кращі уми почали усвідомлювати необхідність контролю і управління складними процесами, які відбуваються у міському просторі. Так виникла концепція smart city: збір і аналіз різних даних і управління на цій основі міською інфраструктурою за допомогою smart – пристроїв, об’єднаних в систему за допомогою бездротового зв’язку.
Однією з технологій, без яких створити «розумне» місто неможливо, є IoT — мережа датчиків, сенсорів, відеокамер і тому подібних пристроїв, що взаємодіють між собою. Але одних тільки пристроїв, навіть якщо вони можуть працювати автономно, недостатньо: потрібна злагоджена робота великого числа людей. Чиновники повинні усвідомлювати, яку користь буде приносити smart city, і виділяти відповідне фінансування; управлінці — розподіляти ресурси для оцифрування міської інфраструктури; а ще потрібні аналітики, соціологи та інші фахівці. Але найголовніше: для повноцінного використання можливостей smart city потрібна підготовка самих користувачів — городян.
Почніть із себе
Значна частина населення міст навіть в технологічно розвинених країнах досить далека від сучасних технологій. На думку віце-президента Huawei Technologies Едвіна Диндера, автора концепції smart city, успіх справи забезпечать в першу чергу технічно просунуті мешканці і лише в другу чергу — технології. Тому підготовка до життя в оточенні розумних пристроїв зажадає не тільки багато часу, але і терпіння. Час – найкращий подарунок, а мета впровадження системи smart city – користь для його жителів. Вона може виражатися в різних формах, але головною цінністю людини залишається час.
Якщо вірити результатам досліджень аналітиків компанії Juniper Research, застосування елементів smart city дозволяє щорічно «повертати» людині близько 125 годин. Досягається це використанням IoT в найбільш важливих для городянина сферах: охорона здоров’я, транспорт, безпека та адміністративні послуги.
Технології smart city і IoT в тій чи іншій мірі використовуються сьогодні в досить великій кількості міст. Лідерами по їх застосуванню називають Барселону, Сінгапур, Сеул, Берлін, Лондон, Токіо і ще ряд мегаполісів. Вбудовані в них технології вже стали органічною частиною повсякденності. Це парковки, оснащені датчиками, що повідомляють про наявність вільних місць; сміттєві баки, що сигналізують в диспетчерську службу про наповненість; вуличні ліхтарі, що регулюють інтенсивність освітлення, виходячи з погодних умов і часу доби, а заодно вимірюють трафік, рівень шуму і забруднення. Це мобільні додатки, що подають сигнал про необхідність невідкладної медичної допомоги. А ще — дистанційне медичне обслуговування Telehealth, онлайн-платформи державних установ, що дозволяють мінімізувати відвідування, моніторинг криміногенної ситуації неблагополучних районів. Все це-ознаки smart city, керівники якого піклуються про комфорт проживаючих в ньому людей.
IOT: Коли порозумнішають наші міста?
В Україні «порозумнішати» намагаються найбільші міста — Київ, Одеса, Харків, Дніпро. Рано чи пізно це торкнеться і інших українських міст: з приходом зв’язку 5G ми зможемо підключитися до глобального IoT. Поки для цього є ряд перешкод, серед яких найбільш істотними є потреба в часі, брак фінансів і відповідних фахівців. Як вважає співкоординатор ініціативи Kyiv Smart City Юрій Назаров, щоб вийти на рівень західних зразків, нашим містам може знадобитися 10-15 років, та й то за наявності відповідних фінансів, інвестиційних умов і професіоналів.
Відрадно, що до впровадження в країні 5G, без якої неможлива нормальна робота IoT-технології, активно підключилися основні оператори зв’язку. Так, компанія IoT Ukraine спільно з lifecell в 2018 році запустили мережу IoT у сфері управління комунальним господарством Києва та Львова. В їх планах — покриття такою мережею Одеси, Харкова, Дніпра і ще кількох міст поменше. Vodafone в свою чергу планує запуск власної IoT-платформи на базі бездротової мережі Narrow-Band IoT з низьким енергоспоживанням і безперебійною передачею даних. На підході і IoT-рішення від «Київстару». Всі розуміють, що впровадження в містах України концепції smart city вимагає спільних зусиль бізнесу, влади і громадськості. Але поки такого єднання не спостерігається, незважаючи на наявність державних програм цифрового розвитку економіки. Так що настання світлого цифрового майбутнього доведеться почекати.
