Усі проблеми засновників стартапів – від негнучкості розуму. Ми думаємо тільки так, як ми думаємо – і ніяк інакше
А користувачі, сволоти такі, думають так, як вони думають. Тому в нас не виходить нічого їм продати. Тому що ми думаємо про своє, а вони – про своє :-((
Якби ми зуміли вивернути свої мізки навиворіт, щоб почати думати, як вони – ми б легко і просто змогли знайти те, що вони захочуть. І продати їм це. Але ми чомусь намагаємося змусити їх думати так, як ми. А не себе – як вони. Це і є негнучкість розуму.
Ми у Telegram: Анонси нових статей та бонусні матеріали
Ось ще один прояв того ж феномена. Якщо ми навіть вирішили скопіювати якийсь успішний стартап – ми одразу хочемо його поліпшити. І нам байдуже те, що в засновників цього стартапу були якісь вагомі причини зробити все саме так, як вони зробили. І на те, що вони ще примудрилися це продати – тобто шляхом численних експериментів намацали те, що люди захотіли.
Але нам начхати. Ми хочемо взяти готовий рецепт – і пристосувати його під себе. Переінакшивши по ходу базову ідею, оффер, деталі реалізації – аби це відповідало тому, як думаємо ми. Не зумівши усвідомити, чому воно зроблено так, як зроблено.
Але гнучкість розуму – штука, що розвивається. Береш, наприклад, цікавий стартап. Вважаєш, що ти зібрався його скопіювати… і ловиш себе в той момент, коли хочеться щось у ньому поліпшити. Але замість цього потрібно почати шукати пояснення тому – чому воно буде набагато краще працювати в тому вигляді, в якому зроблено. Кожне знайдене пояснення “розтягує” твій мозок. Рано чи пізно ти навіть почнеш розуміти, як думають користувачі. А це дорогого коштує. У прямому сенсі цього слова.