Все, що нас оточує, – це лише набір певних формул. Наприклад, формула досягнень має наступний вигляд: Е – досягнення у конкретному аспекті життя, Т- старання (зусилля, дія) людини; t – тривалість старань. А чи існує формула ефективності? Давайте спробуємо знайти відповідь на це питання.
Зміст статті:
Чи все так просто?
Ми чудово знаємо, що відстань рахується як швидкість, помножена на час, адже це чи не перша формула, що ми вивчаємо на уроці фізики. Свій аналог вона має і у царині досягнень людини. Тобто, є ще аналог у частині накопичення знань: знання -це добуток наявної Інформації на час її практикування.
Здавалось би, немає нічого простішого: просто почни діяти (рухатись), роби це добре (швидко) і довго (тривало) і обов’язково досягнеш мети (далеко зайдеш/ заїдеш). Втім, як зазвичай, усім усе ясно, доки не доводиться стикнутися з конкретною ситуацією у житті. І тоді знову виникають запитання:
Як мені досягнути результатів? Що робити? В яку сторону рухатися?
Однозначна відповідь
Дуже прості й однозначні відповіді на вказані вище питання насправді дає формула досягнень:
- Добре і довго;
- Діяти.
Зазвичай, якщо людина не досягнула якихось результатів, то це лише тому, що:
- Не діє (під лежачий камінь вода не тече);
- Діє без зусиль – не старається видавати свій поточний максимум;
- Діє недостатньо довго в одному напрямку.
Направду приблизно 80% людей бракує дії, звичайної банальної дії. Бракує її з різних причин, і фактично її слід пошукати у всіх попередніх формулах, у яких є поняття Т – старання (зусилля), і А – дія. Ще 16% бракує дії ефективної, тобто концентрованої й швидкої в одному напрямку. Яка ж тут потрібна формула ефективності? Зазвичай людина, яка діє, просто метушиться у різні сторони, наче блискавка, так як це не сприяє особливим досягненням. І нарешті решті 4% бракує тривалої дії, яка б обчислювалася навіть не десятками напрацьованих годин, а тисячами і десятками тисяч.
Щоб краще пояснити цю величину, розіб’ю її на менші складові. Якщо у році є 365 днів, то 1 година/ дн. – це 365 годин. Три роки по одній годині, або один рік по три години щодня, – це приблизно тисяча напрацьованих годин. А три години щодня упродовж 10 років – це 10 000 годин. Для досягнень слід міркувати саме такими тривалими категоріями. Навіть на самі думки про таке тривале майбутнє слід мати ресурс!
Формула ефективності: Чи є ще час?
Зауважу, звичайно, що вказане вище – не класифікація, а градація, тобто плавний перехід із одної сфери в іншу згідно з нормальним розподілом Гауса, а не просто «клітинки», котрі слід заповнити, відділивши «якихось» «ефективних людей» від «неефективних». Окрім того, слід розуміти, що відсутність досягнень у одній сфері автоматично означає досягнення в іншій: цілком можливо, людина, яка не має особливих успіхів у кар’єрному зростанні, має їх у перегляді футбольних матчів по телевізору, або, скажімо, людина, яка не має чим похвалитися у сфері фізичної підготовки, більшість часу вкладає в суперечки з іншими. Тобто час у нас завжди є, питання лише в тому, на що саме ми його витрачаємо, наскільки концентровано це робимо та як тривало.
На завершення процитую слова одного всесвітньо відомого підприємця, який на запитання, як йому вдалося стільки всього досягнути, відповів так:
Все дуже просто: я ніколи не йшов, коли міг бігти; ніколи не стояв, коли міг йти; ніколи не сидів, коли міг стояти, і ніколи не лежав, коли міг сидіти.
Це не лише зрозуміла, але і естетично приваблива формула для всіх, хто хоче мати у житті результати.
Далі це питання переходить у площину шаблонів поведінки, вихованих під впливом родинних моделей. Які, звісно, можна змінювати в межах загальних формул. Однак парадоксальним способом людина часто потрапляє у порочне коло: немає ресурсу для змін – немає змін; немає змін – немає ресурсу; немає ресурсу – немає ресурсу для змін… Вибратися з нього можна завдяки ресурсу ззовні, наприклад, обставинам і умовам крайньої необхідності і/або завдяки змінам в оточенні, які для безресурсної людини будуть наслідком не її власних вчинків (дій зсередини), а саме змін зі сторони її оточення (дій ззовні).
