Якщо ти подивишся на кількість підписників у своїх друзів у соцмережі, ти виявиш, що вона найчастіше починається з одиниці (12, 136, 1,478 або 15,271), рази вдвічі менша – з двійки, і так далі за зменшенням кількості зустрічань.
Різниця ця буде разюча. Одиниця зустрічатиметься приблизно 30%, двійка – 17%, а дев’ятка – менш як 5%. Хоча за логікою перша цифра має бути випадковою величиною з розподілом близько 11% кожна. Адже ми ж говоримо не про кількість передплатників, а всього лише про першу цифру.
Це прояв Закону Бенфорда, який свідчить, що в наборі даних, узятих із реального світу (!), зустрічатиметься саме такий дивний розподіл перших цифр чисел. Це стосується рахунків за електрику, цін акцій на біржі, довжини річок, показників фінансових звітів тощо. Причому неважливо навіть, у яких одиницях ми рахуємо – у метрах, милях, кілограмах, фунтах, гривнях, доларах або юанях.
Ми у Telegram: Анонси нових статей та бонусні матеріали
Навіть зростаючи свій стартап, більшість надовго застряє на розмірі виторгу, що починається з одиниці, – чи то сотні тисяч, чи то мільйони, чи то десятки мільйонів гривень або доларів. Потім застряють на виручці, що починається з двійки. А потім усе проскакує незвично швидко.
Висновок напрошується дивний. Коли розмір виторгу нашого стартапу починається з одиниці – треба терміново починати щось у ньому змінювати, щоб не застрягти на цьому порядку виручки. Результатом цього має бути переклацування першої цифри виручки на двійку. Тут потрібно напружитися, щоб зробити це бізнес-процесом і не застрягти. Після чого тільки змащувати його грошима і людьми.
Поки ми не виростемо на порядок до чергової першої одиниці в розмірі виручки – і все потрібно починати спочатку. Можеш вважати це забобоном. Але ти ж кажеш “тьху-тьху, щоб не наврочити” 
Тим паче, що уторгування, яка починається з одиниці, – не найгірший привід щось у себе поміняти.
