Досвідчений керівник більше слухає, ніж говорить.
Припустимо, ви – керівник дизайнерів. Вам щойно надійшов лист від менеджера проєкту: дизайнер Гліб обіцяв, що здасть завдання Х учора, але термінів не витримав. Графік проєкту під загрозою.
Якщо ваша перша реакція – забрати завдання у Гліба і сісти за нього самому, то це привід замислитися, а чи варто вам взагалі бути керівником. (Бувають різні ситуації, звісно, але в загальному випадку це програшне для всіх рішення.)
Якщо ви керівник-початківець, то, найімовірніше, викличете Гліба на килим і вивалите все як є: знову ти строки зриваєш, усіх підводиш, червоніти за тебе доводиться, пішов швидко працювати, і поки все не зробиш, з офісу не підеш. Емоції та прямолінійність подачі можуть варіюватися, але суть одна й та сама.
Якщо ви більш свідомий керівник, то до розмови підготуєтеся і проведете її по науці:
- спокійно опишете факти: “завдання Х очікували вчора, а воно все ще не готове”;
- поділіться своїм ставленням до ситуації: “у мене через це була непроста розмова з менеджером проєкту”;
- запропонуйте конструктивний вихід: “став усі інші справи на паузу, доробляй завдання Х і сьогодні обов’язково здавай, навіть якщо здається, що воно ще не в ідеальному стані”.
Зауважимо, що розмова має йти тільки про завдання або про ситуацію, у жодному разі не про особистість дизайнера.
Якщо ж ви досвідчений керівник, то перш ніж говорити з Глібом, з’їздіть до замовника завдання й уточніть усі деталі. До якого терміну Гліб обіцяв усе зробити? Чому цей термін критичний? Чи попереджав, що не встигає? Коли саме?
І тільки після того, як складете враження про всі нюанси, поговоріть із дизайнером. І теж почнете розмову із запитань:
– Гліб, а що в нас із завданням Х?
– Доробляю.
– А про які терміни щодо нього ви домовлялися?
– Ну, я обіцяв учора здати, але не встиг, бо засидівся з проєктом Y.
– Так, і що плануєш робити?
– Сьогодні займаюся тільки завданням Х.
– Окей. Напиши мені, коли воно буде готове, і поговорімо пізніше, як би нам такої ситуації уникати надалі.
Тут сам факт того, що керівник запитав про завдання – важливий зворотний зв’язок для дизайнера. Коли все йде добре, керівник не приходить посеред дня із запитаннями. Раз прийшов – значить, щось пішло не так. У такій ситуації факти/стосунки/конструктивні пропозиції навіть не треба буде формулювати – відповідаючи на запитання, кмітливий Гліб сам дійде тих самих висновків.
Звісно, розмова могла піти й по-іншому:
– Гліб, а що в нас із завданням Х?
– Не знаю, нічого начебто, а що?
– А про які терміни щодо нього ви домовлялися?
– Не пам’ятаю.
– А тобі писав учора менеджер проєкту?
– Ну так, питав, коли буде готово.
– А ти що?
– Сказав, що займуся, коли зможу.
– І коли плануєш?
– Та не знаю я, мене з усіх боків розривають.
Тут уже доведеться розповісти Глібу, як ви бачите ситуацію (факти/стосунки), і видати точні інструкції.
У будь-якому разі, ми бачимо, що досвідчений керівник:
- довіряє співробітнику і хоче допомогти;
- поговорив з усіма сторонами конфлікту, прочитав листи і перевірив усі факти;
- навідними запитаннями допомагає співробітнику самому усвідомити становище і придумати, як вийти з нього якнайкраще.
І все це виходить тому, що досвідчений керівник більше слухає, ніж говорить.
