Чотири стадії вигорання: щоб розуміти себе і свої стани

Чотири стадії вигорання: щоб розуміти себе і свої стани

Емоційне вигорання трапляється, коли ми працюємо до виснаження ресурсів, ігноруємо втому або не вміємо її відстежувати.

Вигорання розвивається поступово, і що раніше людина його помітить, то простіше виплисти неушкодженою. І ось для цього корисно розуміти стадії.

Нейтральний стан

Уявімо, що є якийсь нормальний рівень ставлення до роботи. Тоді робота – це просто робота, вона приносить задоволення і не заважає іншим важливим для нас частинам життя. Ось воно на графіку: не надто високо, але й не надто низько:

Перша стадія: залежність

Уявімо людину, яка щойно влаштувалася на роботу. Зараз їй усе в новинку і все цікаво. Її оточує сильна команда, а офісом гуляє дух досягаторства. Якщо приходиш попрацювати в суботу – це негласно схвалюється, а викласти в інстаграм фото з нічного офісу вважається за подвиг.

Колеги відзначають професіоналізм нашого героя, начальник хвалить його на планерках і взагалі за місяць він зробив удвічі більше завдань, ніж планував. Наш герой відчуває прилив радості, хоча він і мало спить. Він сидить на голці професійного схвалення, і воно дає йому сил.

Друга стадія: втома

Навіть на найкращій роботі світу і з найсильнішою мотивацією неможливо постійно працювати на межі сил. І ось наш герой відчуває, що починає втомлюватися.

Третя стадія: виснаження

Біда в тому, що наш герой все ще хоче отримувати великі результати і схвалення колег. Тому він продовжує підіймати цілину, не звертаючи уваги на втому і недосипання. Нервове напруження стало для нього звичайним фоном. І ось це – головна пастка.

Людина не може і не повинна працювати в постійній напрузі. А вона працює, не звертаючи уваги на свій стан. І саме через це в неї зараз відбудеться вигорання.

Поступово у нашого героя буде все більш і більш пригнічений стан. Він незадоволений своєю роботою і незадоволений собою. Він ходить постійно застуджений, тому що імунітет знижений через хронічний недосип і перевантаження. Він став випивати, щоб зняти стрес: спочатку келишок вина, потім два, потім півпляшки. А алкоголь не знімає стрес.

Четверта стадія: ненависть, апатія, вигорання

Що далі – то гірше: людина продовжує тягнути свій плуг, не звертаючи уваги на стрес. Але радості в роботі не було вже давно.

Людина більше не відчуває натхнення від роботи. Замість натхнення в неї спочатку роздратування, потім ненависть, а якщо довго не звертати на це увагу – апатія та байдужість. Наш герой починає працювати за мінімально допустимою планкою якості – аби тільки не звільнили.

Якщо з цим нічого не робити, то в якийсь момент він пройде точку неповернення і накосячить так, що доведеться звільнятися.

І як же тепер мені будувати кар’єру?

Як вам будувати – ми не знаємо (і взагалі ніхто крім вас не знає). Але ось капітанські поради, які іноді допомагають:

  1. Пересядь з голки схвалюваного трудоголізму на нормальний режим роботи.
  2. Якщо хтось у компанії підтримує твої нічні бдіння над завданнями – будь обережним. А якщо ти дівчинка – будь обережна.
  3. Втомлюєшся – відпочивай.

Це не означає, що потрібно звісити лапки, вимикати ноутбук рівно о 18:00 і говорити:

На сьогодні все.

Іноді потрібно і посидіти вночі, і доробити, і зробити трудовий подвиг. Просто не роби це постійною практикою. Вигорання – саме від такого.

Вихід із першої стадії вигорання

У вигорання є чотири умовні стадії, що далі – то страшніше. Подивимося, що можна зробити, коли ти опинився на першій.

Професійне вигорання починається з яскраво вираженого трудоголізму. Це коли людина горить своєю справою, тому працює і у вихідні, і вечорами, і ночами.

Проблема в тому, що коли людина зациклюється на роботі, у неї не залишається часу на хобі, вона перестає бачитися з друзями та сім’єю, тож у її житті виникає дисбаланс – якась частина її потреб не задовольняється. Але поки що це малопомітно, бо вся увага на роботі.

Вправа: оцінка балансу

Можна зробити одну вправу – її називають колесом балансу Пола Маєра. Це американський підприємець і коуч. Він вважає, що для гармонійного життя потрібно підтримувати баланс у різних життєвих сферах. Їх може бути 5, чи 8, чи 10 – хто скільки хоче.

Спочатку потрібно виписати те, що ми вважаємо важливим для життя. Наприклад:

  • допомагати своїм батькам і частіше з ними бачитися: “сім’я”;
  • підтримувати спілкування з друзями, щоб було з ким і у відпустку злітати, і пива випити: “друзі”;
  • добре почуватися: “здоров’я”,
  • мати справу для душі, яка відволікатиме від турбот: “хобі”;
  • назбирати грошей у резерв: “гроші”;
  • літати щороку на море і коли-небудь – в Амстердам: “відпочинок”;
  • закінчити аспірантуру – “саморозвиток”;
  • стати керівником відділу – “кар’єра”.

Далі в кожній сфері потрібно оцінити за десятибальною шкалою, наскільки все влаштовує: 0 – усе погано, 10 – усе супер.

А коли людина почала трудоголити, вона забула все, що для неї було важливим – довелося пожертвувати іншими секторами заради роботи, тому колесо перекособочило.

Зараз це непомітно, але рано чи пізно одна зі сфер, що просіли, вистрілить. Наприклад, запущене поколювання в боці приведе на операційний стіл. Або в якийсь момент накриє почуття самотності.

І як тепер усе відразу робити?

Усе відразу й не потрібно. Головне, для чого роблять цю вправу, – це дати собі візуальну опору, щоб оцінити, що тобі важливо і наскільки ти за цим ідеш. Тому що на куражі нової роботи це легко упустити. А коли в тебе є візуальна підказка, ти все швидко розумієш.

Не потрібно заповнювати ці кола для “Інстаграма”, свого боса або чоловіка. Якщо відчуваєте, що рвете чарти на роботі, заповніть ці кола для себе, хоча б подумки. Далі ви все самі знаєте.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Роби Бізнес, Укр
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: