Сьогодні вночі став відомий черговий володар Кубка Стенлі – це така вища нагорода в НХЛ, хокейній лізі зі столітньою історією.
Цього року Кубок завоювали “Золоті лицарі” з Вегаса, які у фінальній серії обіграли “Пантер” із Флориди. Що само по собі кумедно: за найвищу нагороду в хокеї борються Вегас і Флорида. Це як якби у фіналі кубка з пляжного волейболу зустрілися команди з Норильська і Якутська.
Але найцікавіше не це. В НХЛ є кілька команд, які увійшли до ліги понад п’ятдесят (!) років тому, але ніколи не завойовували головний трофей. Баффало і Ванкувер – 53 роки в лізі, нуль кубків. Оттава, Сан-Хосе, Арізона – тридцять років без головної нагороди.
Тільки уявіть, що мова не про спорт: ваша проєктна команда понад півстоліття робить продукт. Змінюються менеджери і команди, люди старіють і йдуть на пенсію. Витрачаються величезні бюджети, мільярди доларів. Виростають покоління глядачів, для яких “вболівати за команду” означає “співчувати і ні на що сильно не сподіватися”.
З погляду комерції клуби-аутсайдери не такі вже й аутсайдери, вони непогано заробляють на квитках, спонсорській рекламі, правах на трансляції, мерчі та багато чому ще. Але де досягнення головної спортивної мети?
А вона, мабуть, і не мета зовсім, інакше її б за такий проміжок часу вже досягли б. Власники клубів ставлять інші цілі: заробляти. Нудно, але розумно, адже професійний спорт – це про гроші насамперед і про все інше – по-друге.
Ось і грають команди роками, не наближаючись до перемоги. Вони-то не проти виграти, але мети такої немає. А немає мети, немає і результату. Звичайна проєктна історія. Тисячі компаній так живуть – здається, що вони хотіли б стати лідерами ринку, але вони й не збиралися.
До речі, нинішні хокейні чемпіони, команда з Вегаса, в НХЛ лише шість років. І власник поставив за мету виграти Кубок Стенлі. Менеджери вирушили виконувати. Виконали.
Цілі в проєктах можуть бути будь-якими, але дуже важливо, щоб вони були – зрозумілі та чіткі. Інакше кубок над головою весь час підніматимуть люди, одягнені у форму суперника.
