Якщо ти хочеш зібрати у свою команду талановитих людей з різних точок світу або створити “за замовчуванням глобальний” стартап – ти змушений підлаштовуватися під те, що співробітники працюють у різних часових поясах. Тому ти більше не можеш використовувати онлайн-наради як регулярний робочий інструмент.
Ти маєш одразу впроваджувати в себе “асинхронну культуру”, яка спирається на три кити.
- Кит №1 “Ніякого мікроменеджменту”. Ти маєш вірити, що співробітник здатен сам знайти розв’язання задачі, для вирішення якої ти його найняв. Наприклад, виключи зі щоденного стендапа питання “Що ти робив учора” і “що будеш робити завтра”. Залиш тільки одне – “що заважає тобі досягти результату”.
- Кит №2 “Документуй усе”. Люди не повинні з’ясовувати одне в одного “чому це зроблено так”, вони мають знаходити це в документації. Тому всі рішення мають оформлятися у вигляді документів. До того ж це дає змогу вести асинхронне письмове обговорення замість нарад.
- Кит №3 “Наймай тільки тих, хто на це здатен”. Наприклад, кандидати повинні успішно пройти парне випробування. Під час нього один кандидат має письмово пояснити іншому, що він має зробити. А інший – зробити це, так само письмово прояснивши незрозумілі речі. Після чого вони міняються місцями.
Необхідність постійних нарад є ознакою двох проблем:
- Перша – ти наймаєш неправильних людей. Які не здатні а) самостійно вирішувати поставлені перед ними завдання, б) викладати свої думки і в) розуміти інших.
- Друга – ти не вмієш делегувати.
Ти створюєш віддалену команду, щоб мати можливість збирати в неї найталановитіших людей, де б вони не знаходилися. То наймай саме їх, і не заважай їм працювати.
