Завершимо цей робочий день обговоренням 6 причин, що штовхають нас, на думку Дена Аріелі, до обману.
Підпишіться на наш Телеграм. Там ви знайдете анонси нових матеріалів та приємні бонуси
- Легкість раціоналізації. Прийняти нечесне рішення простіше, якщо ми точно розуміємо, скільки отримаємо і які ризики нам загрожують. Посилюється конфліктом інтересів. Голосувати за ухвалення проєкту, який знизить твій власний бонус – проблематично.
- Один аморальний вчинок. У правді, як і в особистому житті, важливий факт бездоганної репутації. Варто людині разок оступитися – подальше гріхопадіння піде значно простіше. І швидше.
- Переваги, які отримують інші. Так-так. Ми альтруїсти й готові поводитися нечесно, якщо це піде на користь іншим. Ба більше, у такому разі людина схильна розцінювати свій вчинок як благородний – адже вона особисто нічого не отримує від обману.
- Нечесна поведінка інших. Якщо ми бачимо, як менеджер із закупівель у нашому кабінеті постійно отримує дорогі подарунки від клієнтів, у грудях закипає почуття: “А чому йому можна, а мені ні?”
- Виснаження. Втомленому, голодному, замученому дедлайнами співробітникові складніше знайти силу волі і відмовитися від вигідної пропозиції.
- Креативність. Творчі люди здатні побачити більшу кількість варіантів розвитку ситуації. Згадуємо Остапа Бендера, який знає чотириста способів відбирання грошей у населення.
До речі. За даними того ж Аріелі на ймовірність шахрайських дій ніяк не впливає сума, яку можна заробити. Звучить дивно. Але, загалом, так – я або беру відкати – і тоді кожна копієчка в рахунок, або вважаю це в принципі неприйнятним.
