Війна в Україні кардинально змінила долі тисяч дітей. За даними Офісу Генерального прокурора, з початку повномасштабного вторгнення загинули понад 685 дітей, ще понад 2 375 отримали поранення. Тисячі дітей залишилися без батьківської опіки через загибель, зникнення або депортацію батьків. У таких умовах оформлення опікунства стає не бюрократичною процедурою, а порятунком для дитини.
Ця стаття допоможе розібратися, як правильно оформити опікунство над дитиною під час війни, які документи потрібні, куди звертатися та на які виплати можна розраховувати.
Що таке опіка та піклування: різниця понять
Опіка — це форма влаштування дитини у сім’ю, за якої опікун стає законним представником дитини віком до 14 років. Піклування встановлюється над дітьми віком від 14 до 18 років, і піклувальник виконує аналогічні функції, але з урахуванням більшої самостійності підлітка.
Опікун зобов’язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний та психічний розвиток, забезпечити здобуття повної загальної середньої освіти. При цьому за дитиною зберігається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, а з ним — усі державні гарантії та соціальні виплати.
На практиці люди часто плутають опіку з усиновленням. Головна відмінність: усиновлення робить дитину членом сім’ї на правах рідної, а опіка діє лише до повноліття дитини, і опікун не набуває батьківських прав.
У яких випадках можна оформити опікунство
Оформити опіку можна, якщо дитина визнана сиротою або позбавленою батьківського піклування. Підстави для цього статусу прописані в Сімейному кодексі України. Дитина може отримати такий статус, якщо батьки:
- померли або визнані судом безвісти зниклими чи померлими;
- позбавлені батьківських прав;
- визнані недієздатними;
- відбувають покарання у місцях позбавлення волі;
- понад шість місяців не проживають з дитиною та не беруть участі в її вихованні;
- перебувають під слідством;
- відмовилися від дитини в установленому порядку.
У воєнний час до цього переліку додалися нові обставини: загибель батьків унаслідок обстрілів, зникнення на тимчасово окупованих територіях, депортація дітей та розлучення сімей під час евакуації. За даними Національної соціальної сервісної служби, тисячі дітей стали сиротами безпосередньо через воєнні дії. Загальна кількість дітей без батьківського піклування вимірюється десятками тисяч, і реальні цифри будуть відомі лише після завершення війни.
Хто може стати опікуном дитини
Опікуном може бути повнолітня дієздатна особа, здатна забезпечити дитині належне виховання та утримання. Закон надає переважне право на опіку:
- Родичам дитини — бабусі, дідусі, тітки, дядьки та інші близькі.
- Особам, у сім’ї яких проживала дитина до набуття статусу сироти.
- Хрещеним батькам — за умови, що вони стали хрещеними до моменту набуття дитиною статусу сироти.
- Сусідам та знайомим, з якими у дитини склалися близькі стосунки.
Не можуть бути опікунами особи, які: позбавлені батьківських прав, перебувають на обліку у нарколога або психіатра, мають непогашену судимість за тяжкі злочини, мають захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків опікуна.
Часта проблема під час війни — спори про переважне право між кількома родичами. Наприклад, бабуся, з якою дитина проживала все життя, може мати перевагу перед молодшою тіткою, навіть якщо остання має краще матеріальне становище. Такі спори нерідко вирішуються в суді.
Спрощена процедура оформлення опіки під час воєнного стану
З початку повномасштабного вторгнення Міністерство соціальної політики скоротило перелік документів для кандидатів в опікуни, які перебувають з дитиною в родинних або сімейних стосунках. Ця спрощена процедура діє протягом воєнного стану.
Для родичів та хрещених батьків потрібно подати:
- заяву про бажання взяти дитину під опіку;
- документ, що посвідчує особу;
- документи, що підтверджують сімейні або родинні зв’язки з дитиною;
- довідки від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку;
- довідку про наявність чи відсутність судимості.
Однак юристи-практики зазначають: попри заяви в ЗМІ про спрощення, проблеми залишаються. Потенційному опікуну все одно потрібно зібрати значний пакет документів, довести свою спроможність на засіданні комісії з питань захисту прав дитини та пройти перевірку умов проживання.
Повний перелік документів для оформлення опіки (стандартна процедура)
Якщо кандидат в опікуни не є родичем дитини, потрібен розширений пакет документів:
- Заява про бажання взяти дитину під опіку чи піклування.
- Копія паспорта та ідентифікаційного коду.
- Довідка про доходи за останні шість місяців або копія податкової декларації.
- Документ, що підтверджує право власності або користування житлом.
- Довідки від нарколога та психіатра.
- Медична довідка про стан здоров’я кандидата та членів сім’ї (відсутність захворювань, що перешкоджають опіці).
- Довідка про відсутність судимості.
- Копія свідоцтва про шлюб (для осіб у шлюбі).
- Письмова згода всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з кандидатом.
- Довідка про проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Додатково служба у справах дітей готує пакет документів на дитину: свідоцтво про народження, копію свідоцтва про смерть батьків або рішення суду, акт обстеження умов проживання, медичні довідки дитини та інші документи, що підтверджують обставини сирітства.
Покрокова процедура оформлення опікунства
Процес складається з кількох етапів:
Крок 1. Звернення до служби у справах дітей (ССД). Подайте заяву та документи до ССД за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини. Для внутрішньо переміщених осіб можна звертатися як за залишеним, так і за фактичним місцем проживання — на вибір заявника.
Крок 2. Обстеження житлово-побутових умов. Протягом 10 днів після отримання заяви ССД складає акт обстеження вашого житла. Перевіряють наявність окремого спального місця для дитини, загальний стан приміщення, санітарні умови.
Крок 3. Висновок ССД. Служба готує висновок про доцільність або недоцільність встановлення опіки та відповідність кандидата інтересам дитини.
Крок 4. Рішення органу опіки. Орган опіки та піклування (районна або міська адміністрація) приймає рішення про встановлення опіки. У деяких випадках питання вирішується через суд.
Крок 5. Передача дитини. Якщо дитина перебуває у закладі для дітей-сиріт, її передають опікуну протягом 15 днів після ухвалення рішення.
Також можна подати заяву на реєстрацію кандидатом в опікуни онлайн через портал «Дія». Для цього потрібно авторизуватися за допомогою електронного підпису та заповнити необхідні дані.
Проблеми, з якими стикаються опікуни під час війни
На практиці оформлення опіки супроводжується низкою труднощів, особливо в умовах воєнного стану:
Відсутність документів дитини. Під час евакуації, окупації або обстрілів документи часто втрачаються. Відновлення свідоцтва про народження, медичних карт або рішення суду про статус батьків може зайняти місяці.
Складність отримання довідок. У прифронтових регіонах або на деокупованих територіях багато установ не працюють. Отримати довідку від нарколога чи психіатра в евакуації або в іншому регіоні буває складно.
Невизначений статус батьків. Якщо батьки зникли на окупованій території або під час бойових дій, для оформлення опіки потрібне рішення суду про визнання їх безвісти зниклими. Це тривалий судовий процес.
Переміщення дитини між регіонами. Діти-сироти, евакуйовані з зони бойових дій, можуть перебувати далеко від потенційних опікунів. Координація між ССД різних регіонів не завжди працює злагоджено.
Медичне обстеження дитини. Якщо дитина влаштовується не з державного закладу, а з сім’ї майбутнього опікуна, організація медичного обстеження та підготовка документів лягає на заявника.
Державні виплати та допомога на дитину під опікою
Держава надає щомісячну грошову допомогу на кожну дитину під опікою. Розмір виплат прив’язаний до прожиткового мінімуму і відрізняється залежно від віку дитини.
Розміри виплат на дитину під опікою (2,5 прожиткового мінімуму):
- Дитина до 6 років — 6 407 грн на місяць.
- Дитина від 6 до 18 років — 7 990 грн на місяць.
- Дитина з інвалідністю до 6 років (3,5 ПМ) — 8 970 грн на місяць.
- Дитина з інвалідністю від 6 до 18 років (3,5 ПМ) — 11 186 грн на місяць.
Крім того, опікун має право на одноразову допомогу при народженні дитини (якщо дитина під опікою з народження), а також на інші соціальні виплати: пенсію у зв’язку з втратою годувальника, аліменти та інші нарахування, призначені дитині. Усі ці кошти опікун витрачає на потреби дитини.
Прожитковий мінімум для дітей до 6 років у поточному році становить 2 817 грн, для дітей від 6 до 18 років — 3 512 грн.
Права та обов’язки опікуна
Згідно зі статтею 249 Сімейного кодексу України, опікун зобов’язаний:
- виховувати дитину та піклуватися про її здоров’я і розвиток;
- забезпечити здобуття повної загальної середньої освіти;
- бути законним представником дитини в усіх установах;
- вживати заходів щодо захисту прав та інтересів дитини;
- дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах.
Водночас опікун не має права без дозволу органу опіки:
- відмовитися від майнових прав дитини;
- укладати договори щодо цінного майна дитини;
- видавати письмові зобов’язання від імені підопічного.
Якщо дитина досягла віку, коли може висловити свою думку, опікун зобов’язаний враховувати її бажання під час прийняття рішень. Служба у справах дітей має право в будь-який час перевірити умови проживання дитини.
Тимчасове влаштування дитини в сім’ю під час воєнного стану
Окрім повноцінного оформлення опіки, під час воєнного стану діє механізм тимчасового влаштування дитини в сім’ю. Це спрощена процедура, призначена для екстрених ситуацій, коли дитина терміново потребує прихистку.
Для тимчасового влаштування потрібно подати до ССД:
- заяву про надання згоди на тимчасове влаштування дитини;
- документ, що посвідчує особу;
- письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї на проживання з дитиною;
- письмову згоду дитини (якщо вона може висловити свою думку).
ССД видає наказ про влаштування дитини у сім’ю. Це тимчасовий захід, після якого потрібно або оформити повноцінну опіку, або передати дитину на інші форми виховання.
Форми влаштування дітей-сиріт: що обрати
В Україні існує кілька форм сімейного влаштування. Кожна має свої особливості:
Опіка/піклування — найпоширеніша форма. Опікун стає законним представником дитини, отримує щомісячну допомогу. Дитина зберігає статус сироти та всі пов’язані гарантії.
Прийомна сім’я — сім’я або окрема особа, що добровільно за плату взяла на виховання від 1 до 4 дітей. Прийомні батьки отримують грошове забезпечення за свою роботу додатково до виплат на дитину. Рішення про утворення прийомної сім’ї приймає районна або міська рада.
Дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ) — родина, що виховує від 5 дітей (разом з рідними — не більше 10). Батьки-вихователі отримують заробітну плату.
Усиновлення — прийняття дитини в сім’ю на правах рідної через рішення суду. Усиновлювач набуває повних батьківських прав і обов’язків.
Куди звертатися за допомогою
Якщо ви хочете оформити опіку над дитиною або потребуєте консультації, зверніться до:
- Служба у справах дітей за місцем вашого проживання — основний орган, що координує процес оформлення опіки.
- Орган опіки та піклування — районна або міська державна адміністрація (військова адміністрація).
- Портал «Дія» (diia.gov.ua) — можливість подати заяву на реєстрацію кандидатом в опікуни онлайн.
- Національна соціальна сервісна служба — координує систему захисту дітей на загальнодержавному рівні.
- Чат-бот «Дитина не сама» — інформує, як допомогти дітям, які втратили батьків або потребують захисту під час війни.
- Центри безоплатної правничої допомоги — надають юридичні консультації безкоштовно.
Оформлення опікунства під час війни — це складний, але надзвичайно важливий крок. Кожна дитина, яка залишилася без батьків, заслуговує на сім’ю, турботу і безпеку. Навіть якщо бюрократична процедура здається довгою, результат — врятоване дитинство — вартий будь-яких зусиль.
