Розв’яжіть задачку. У Північній Ірландії живе пастух, у нього є дві пастуші собаки. Відомо, що протягом трьох днів йшов дощ. Скільки всього овець у пастуха?
Чи вдалося вам знайти рішення? Сподіваємося, що ні, бо його не існує. Це навіть не завдання, а просто набір тверджень. І все ж наш мозок припускає, що відповідь є і її можна обчислити з наявних даних. Чому саме дві собаки і три дні? Яке значення має Північна Ірландія?
Схильність бачити структуру і знаходити взаємозв’язки там, де їх немає, – це когнітивне спотворення, яке називається апофенія. Цей термін прийшов із психіатрії, але тепер використовується набагато ширше. У загальному розумінні апофенія – не відхилення, а патерн сприйняття, природний для людського мозку.
Колись звичка вибудовувати послідовності з подій допомагала нам виживати. Якщо ти чув шум у кущах, у твоїх інтересах було припустити, що там хижак. Ретельна перевірка цього припущення могла закінчитися сумно.
Зараз світ інший, але апофенія – та сама. Сьогодні вона змушує людей вірити в теорії змови і знаки від Всесвіту, бачити обличчя на Марсі, піддаватися на спекуляції і йти на непотрібний ризик. Вона призводить до “помилки гравця” – переконання, що випадковості не випадкові, і якщо тричі випало чорне, час поставити всі гроші на червоне.
Бізнесу це когнітивне спотворення теж приносить проблеми. Уявіть собі маркетингову кампанію або проєкт, який ви захистили і реалізуєте. Що якщо проєкт спиратиметься на рандомні дані, взаємозв’язки в яких ви просто додумали?
Утім, в апофенії теж є плюс: вона допомагає нам мислити більш творчо.
Креативність можна розглядати як здатність створювати взаємозв’язки між відомими компонентами реальності. Ось чому один з етапів творчого процесу – дивергентне мислення, тобто вигадування найрізноманітніших (зокрема й диких) способів розв’язання проблеми. Схильність будувати асоціації і бачити патерни там, де їх немає, безумовно, в цьому допомагає.
Як уникнути?
Хоча апофенія може підігрівати креативність, важливі рішення потрібно ухвалювати, спираючись на факти. Щоб не потрапити в пастку:
- Збирайте інформацію систематично. Щоб не робити хибних висновків, стежте за якістю даних, на які спираєтеся. Не притягуйте їх за вуха, перевіряйте і перевіряйте свої гіпотези.
- Цінуйте співробітників і команди з нерівними результатами. Якщо людей хвалити тільки за успіхи і сварити за помилки, вони перестануть ділитися проблемами і показуватимуть тільки те, що ви хочете побачити.
- Не заходьте в клітку з даними без підготовки. Великі масиви інформації вимагають обережного поводження: що більше даних, то простіше знайти в них взаємозв’язки, яких немає. Аналіз таких масивів варто довірити тому, хто справді вміє його проводити.
- Будьте скептиком для власних ідей – не лише для чужих. Ставте запитання. Якщо вам здається, що щось занадто добре, щоб бути правдою, – можливо, так і є.
