Шерінгова економіка

Шерінгова економіка

Шерінгова економіка, або економіка спільного споживання, – поняття, відоме лише невеликому колу людей, хоча людина й живе по «таким поняттям» з моменту першого свого обміну з іншою людиною. У перспективі філософія спільного споживання може змінити філософію надспоживання. Цей процес уже створив ринок шеринга, який здатний вирости до оборотів в трильйони доларів.

Зміст статті:

  1. Коефіцієнт корисної дії;
  2. Вибір мілленіалов;
  3. Нам підходить;
  4. Манна піднебесна.

Коефіцієнт корисної дії

Суть шеринга – в максимально ефективному використанні ресурсів: обміні за принципом win-win і надання чогось непотрібного в користування іншим на постійній або тимчасовій основі.

Автомобіль може везти не тільки свого власника, а ще пару його сусідів. Якщо сусіди компенсують частину витрат на бензин, це буде вигідно для всіх, а «коефіцієнт корисної дії» машини буде вище. Цей же принцип стосується будь-яких інших предметів побуту, інструментів, техніки, які поза промислового виробництва, як правило, використовуються лише малу частку часу.

Шерінг може просто компенсувати витрати власника речі, але може бути і бізнес-моделлю фірми, коли якийсь ресурс купується свідомо, щоб його потім по частинах (або за часом) продавати зацікавленим особам, прокат велосипедів, оренда коляски, комісійний магазин, співоренда житлоплощі – все це шерінгова економіка. Точніше, один з її елементів.

«Ділитися» таким чином людина навчилася давним-давно, але про шерінгову економіку ми говоримо тільки зараз. Причини в тому, що раніше процес пошуку «партнера» для спільного споживання був досить складним і розтягнутим в часі. Чи варто говорити про економію на проїзді на роботу, якщо ви змушені півгодини або годину витрачати на пошук відповідного варіанту? Розвиток інтернету і зокрема соціальних мереж зробило такий пошук швидким і зручним, а шерінг – масовим.

Економіка спільного споживання

Вибір мілленіалов

Uber – один з класичних прикладів такої економіки. Хоча значна частина водіїв в нашій країні професійно «таксує» в рамках цього стартапу, компанія все ж фокусується на звичайних власників авто, готових у вільний час допомогти іншим і заробити. BlaBlaCar в цьому сенсі мало чим відрізняється від глобального сервісу Uber. Таксисти та інші традиційні перевізники виявляються не при справах, програючи в ціні, якості та зручності доступу до послуги, тому й зустрічають подібні стартапи досить агресивно.

Ми не дарма згадали транспорт в контексті спільного споживання вже двічі. І на даний момент, і в прогнозах саме транспортні майданчики, такі як Uber, залишаються найприбутковішими в шерінговій економіці Європи. Також в трійці лідерів на найближчі роки онлайн-сервіси з пошуку-надання різних разових послуг та довго- і короткостроковій оренді житла.

Інші популярні стартапи допомагають брати кредити не у банків, а на горизонтальному рівні – у більш забезпечених користувачів; знаходити попутників для подорожей; харчуватися у когось вдома замість ресторанів і кафе.

Шерінгова економіка

Економіка спільного споживання йде на зміну тій, що була в XX столітті – перевиробництва і надспоживання. За минуле століття вироблялося занадто багато товарів, які доводилося нав’язувати покупцеві. Але споживач не міг скупити все, як не міг і фізично скористатися всім купленим.

Нам підходить

У 2016 році Робін Лі, виконавчий директор китайського пошуковика Baidu, зазначив, що шерінгова економіка підходить китайському соціалістичному «етосу», тобто вподобанням, характеру. Дійсно, в ній є щось від лівацьких комун: у спрощеній моделі виходить, що майно належить всьому суспільству, а окремі індивіди ним користуються «за потребою».

З іншого боку, шерінгова економіка має багато рис, притаманних суспільству капіталістичному, з вільним ринком: клієнти платять за той чи інший об’єкт тільки під час користування, економлячи на його придбанні, значить, можуть накопичувати капітал і вкладати його в інші сфери.

Однак на Заході шеринг прижився в основному серед мілленіалов і схожих по духу представників старших поколінь, що вважають за краще менші витрати при менших заробітках великим витратам і гонитві за достатком. Згідно зі дослідженням GfK в Німеччині, люди до 30 років більш відкриті цим принципам, ніж покоління 60+ (60% проти 30%).

Відео «Економіка спільного споживання» (рос.):

Шерінгова економіка: Манна піднебесна

Якраз в Китаї шеринг став модою, яка була підтримана і державою, і місцевим бізнесом. Washington Post пише, що в Китаї тепер можна орендувати не тільки велосипеди, але і парасольки, пральні та сушильні машини, м’ячі, до недавнього часу – індивідуальні місця для сну … Не все йде гладко, але китайські товариші сповнені оптимізму, а уряд заохочує «соціалістичний» тренд. У Піднебесній оцінюють зростання галузі за минулий рік більш ніж па 100% (близько $ 500 млрд. обороту) і прогнозують, що шерингові сервіси будуть складати 10% ВВП вже до 2020 року.

В Європі шеринг не має ідеологічної підтримки, але теж широко поширений (правда, з деякими відмінностями, так як європейці можуть собі дозволити в побуті дещо більше). Так, 4 мільйони німців регулярно користуються каршерінгом – короткостроковим прокатом авто; через Bringwasmit возять на замовлення товари або сувеніри з країн, в яких подорожують; через Happy Тгee орендують пухнасті ялинки до Різдва, після чого відправляють їх на весь рік тому в розплідник.

PricewaterhouseCoopers прогнозують, що в Європі до 2025 року транзакції за основними напрямками шерінгової економіки – фінансовим, житловим, транспортним та іншим професійним і непрофесійним – складуть 570 млрд. євро. Такий зліт від нинішніх 28 млрд. євро робить ринок шеринга вкрай привабливим для бізнесу: на відміну від накатаних галузей, тут ніші ще не заповнені.

Сохранить

Rating
( No ratings yet )
Like this post? Please share to your friends:
Роби Бізнес, Укр
Залишити відповідь

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: