ВВП

ВВП

Похвалитися найбільшим ВВП (за паритетом купівельної спроможності) можуть Євросоюз, Китай. США, Індія, Японія, Німеччина – визнані світові економічні лідери. Тут ВВП не бреше: їх високі позиції підтвердяться багатьма іншими показниками; поверхневе порівняння різних економік ($ 18,6 трлн у США проти $ 8,7 трлн у Індії) може багато що сказати про різницю в ефективності праці в цих країнах і рівні життя громадян, розвитку науки і техніки і т. д. А порівнюючи зміни цього показника для однієї країни, ми можемо судити про її внутрішній прогрес або стагнацію.

Зміст статті:

  1. Гостре запитання;
  2. Гуманізм та інші «капітали»;
  3. Всеосяжний розвиток.

Гостре запитання

Тут ВВП не бреше, але й не говорить всієї правди: навіть детально розкладений на елементи він не покаже, якою ціною дається країні економічне зростання, інтенсивним або екстенсивним шляхом розвивається промисловість, чи зберігається довкілля. Ці та інші очевидні недоліки ВВП були озвучені в кінці січня на Всесвітньому економічному форумі (ВЕФ) в Давосі. Рідко даний індикатор піддавався масованій критиці на такому високому рівні, але після фінансової кризи це відбувається все частіше.

Ще напередодні зустрічі в Давосі вийшла стаття керуючого директора ВЕФ Річарда Саманса, де той відзначає: очікуване зростання світового ВВП в 2018 році складе 4% проти 3,2% в 2016-м, але ця начебто хороша новина не співвідноситься з почуттям наростаючого нерівності і економічної небезпеки у істеблішменту багатьох країн.

З 1970 року ВВП (в американських доларах) росте з року в рік, за винятком посткризового 2009-го. З незначними коливаннями росте і ВВП на душу населення. Але це зростання здається ілюзорним на тлі екологічних проблем, збройних конфліктів, гуманітарних катастроф, прірви між багатством і бідністю.

Як набрати команду баскетболістів з абсолютно незнайомих людей? Вишикувати по зросту і спробувати візуально оцінити їхні дані? Але ж зростання – не головне навіть в такому спорті, як баскетбол! Валовий внутрішній продукт (ВВП) – універсальна і неповна оцінка національної чи світової економік. Тим не менш, вона все ж краще, ніж вгадування наосліп.

Однак

І мова не тільки про «жіночу» або «чоловічу» працю: існує величезний сектор економіки, який «не йде в розрахунок». Не тільки догляд за дітьми, приготування їжі, прибирання, а в сільській місцевості – ще й догляд за худобою, городом, садом, – не враховуються благодійність, волонтерство та інша «безкоштовна» діяльність. Нарешті, не враховується економія: з точки зору ВВП «попрацював» тільки громадянин, що доїхав з точки А в точку Б на авто, але не його колега, що пройшов цей шлях пішки.

Навряд чи показник, що враховує ці чинники, дав би нам набагато більш точну картину світу, але нинішній варіант явно її спотворює.

ВВП

До речі одними з перших критиків ВВП стали феміністки. Їх позицію відмінно передає назва книги шведської письменниці Катрін Марсал «Хто готував вечерю Адаму Сміту?». Міркуючи, що вечеря на його столі з’явився як результат праці фермера, м’ясника, пекаря і угод з ними, основоположник економічної науки начисто забув, що їжу йому готувала мати. Як тоді, так і тепер домашню працю економісти не враховують. У тому числі і в ВВП.

Гуманізм та інші «капітали»

Професор Манчестерського університету Діана Койл в статті, також передувала січневий ВЕФ, розглянула півстоліття критики ВВП, яку почали «зелені» і феміністи, а підхопили видатні вчені. Зокрема, погляди Амарт’я Сена, Нобелівського лауреата 1998 року. Людині для побудови бажаного життя недостатньо одних лише грошей – потрібні інші «капітали»: людський (освіта, знання, навички), фізичний (інфраструктура, житло), природний (чисті повітря і вода), соціальний і т. д. Щоб правильно судити про розвиток, потрібно їх враховувати.

ВВП

ВВП: Всеосяжний розвиток

У продовження цих міркувань організатори ВЕФ запропонували замінити ВВП Індексом інклюзивного (всеосяжного) розвитку – Inclusive Development Index (IDI). Ідея належить до згаданого вище Річарду Самансу; де розраховується з минулого року по 12 параметрам, включаючи очікувану тривалість життя, рівень бідності, рівень зайнятості. Однак і тут не обійшлося без внутрішнього валового продукту як на душу населення, так і на одного працівника.

На відміну від Індексу людського розвитку, що використовується в ООН (і, до речі, що базується на роботах Амарт’я Сена), він прямо не враховує рівень освіти чи охорону здоров’я. Але, можна сказати, враховує опосередковано: передбачається, що охорона здоров’я і довкілля позначаються на тривалості життя населення, а освіченість і розвиток технологій – на продуктивності праці. І тут два світові лідери по ВВП (якщо не брати ЄС) США і Китай виявляються на 23-му і 26-му місцях в рейтингах розвинених і країн, що розвиваються; наступна за ними по ВВП Індія – 62-я по «інклюзивності». А на вершині – країни Європи з гуманістичною, соціальною та екологічною державною політикою: Норвегія, Ісландія, Люксембург, Швейцарія, Данія.

Важко сказати, чи описує ВВП економічне благополуччя більш повно, ніж інші індекси. Питання в тому числі і в пріоритетах в оцінці розвитку.

Але навіть якщо прийняти ВВП, як показник, що нас більш-менш влаштовує, то після деяких міркувань ми прийдемо до розуміння того, що всі ці роки розраховували його неправильно.

Rating
( No ratings yet )
Like this post? Please share to your friends:
Роби Бізнес, Укр
Залишити відповідь

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: